Кирило-Мефодіївське братство - Реферат

ХІХ ст. увібрало в себе складні пошуки самоідентифікації української інтелектуальної традиції. Початок тут було покладено ідейною програмою Кирило-Мефодіївського братства (1845-1847), в якій свідомо синтезовано християнство і романтичний націоналізм і де Україна в потоці історії, в єдності минулого, теперішнього і майбутнього вперше постає як самостійна політико-філософська проблема і вперше формує поняття національна ідея.Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної конфедерації словянських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права і станів; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння у правах всіх словянських народів щодо їх національної мови, культури та освіти. Кирило-мефодіївці розглядали словян як єдиний народ, відводячи українському суспільству ключову роль у створенні словянської конфедерації (звязки з братством підтримували 100 осіб з Польщі, Литви, Чехії, Білорусі, Росії, України). Кирила і Мефодія», «Книзі буття українського народу», прокламації «Брати українці!» (Автором «Книги буття українського народу» та названої вище листівки був М. 2 розділу «Головні ідеї» статуту вказувалося, що «кожне словянське племя повинно мати свою самостійність», в «Книзі буття…» підкреслювалося, що «Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою» У відозві «Брати українці!» також наголошено, що кожний народ зобовязаний створити свою державу. «Книга буття…» писалася не як текст історичного жанру, а як текст магічний - аналог віщування, пророцтва (тут автор - не історик, а радше поет), його призначення не описати історію, а «змінити» її - і «змінити» її за допомогою хоча б чарівних слів: «І встане Україна з своєї могили, і знову озветься до всіх братів своїх словян, і почують крик її, і встане Словянщина, і не позостанеться ні царя… ні пана… ні холопа - ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії… І стане Україна незалежною Річчю Посполитою в союзі словянськім.Костомаров був добре обізнаний з українською історією і гостро критично сприймав поневолення України та всю кріпацько-деспотичну російську дійсність, однак поезія Тараса Шевченка і його приголомшила своєю сміливістю, глибиною та поетичною силою. Не менше враження справляли Шевченкові твори й на інших майбутніх кирило-мефодіївців - усі вони були досить обізнані з його недрукованою поезію. Тарас Шевченко підтримував дружні стосунки з братчиками і брав участь у їхніх зібраннях; щодо його формального членства у товаристві існували різні версії; вважалося, що він вступив до нього в квітні 1846 року, хоча слідство його членства не довело («действовал отдельно, увлекаясь собственной испорченностью») Але фактично Тарас Шевченко був не лише своїм серед братчиків, а й вирішальним впливом упливав на них у революційному дусі. Програмні й статутні документи Братства відбивали ідеї та настрої цього кола і з цього погляду були плодом колективної думки, хоч мали свого автора. Версії про авторство Тараса Шевченко давно відкинені, хоч не виключається великий ідейний вплив його на характер цих документів.На думку історика Симоненка Р. Г., історичне значення Кирило-Мефодіївського братства полягає у тому, що воно було першою спробою української інтелігенції вдатися до політичної боротьби.

План

Вступ

1. Створення Кирило-Мефодіївського товариства

2. Теоретичне обґрунтування української ідеї та перша українська політична програма Нового часу

3. Донос і розгром товариства. Слідство

4. Вплив Тараса Шевченка на діяльність товариства

5. Реакція на розгром товариства у середовищі російських публіцистів. Діяльність після розгрому

6. Значення діяльності товариства

Список використаної літератури

1. М. Возняк. Кирило-Мефодіївське Братство. Львів, 1921

2. Симоненко Р. Г. Кирило-Мефодіївське товариство // Енциклопедія історії України. - Т. 4. - К.: Наукова думка, 2007. - С. 297-298.

3. Кирило-Мефодіївське товариство // Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Юрій Ковалів. - Т. 1. - К.: Видавничий центр «Академія», 2007. - С. 475-476.

4. Петровський В., Радченко Л., Семененко В. Історія України. Неупереджений погляд. Факти. Міфи. Коментарі. - Харків: Школа, 2007. - С. 239-242. - ISBN 966-8182-62-6.

Посилання

1. Книги буття українського народу.

2. Записка Василя Білозерського

3. Справа про словянофільство та українофільство.

4. Доповідь О. Ф. Орлова Миколі I про діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (Вирок)

5. Документи та матеріали у справі товариства, що стосуються Тараса Шевченка.

6. Олександр Салтовський. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки (від витоків до початку XX сторіччя).

Размещено на .ru