Участь Української партії соціалістів-федералістів у політичному житті Української Народної Республіки 1919 року. Політична діяльність соціалістів та створення Комітету об"єднаних українських громадських організацій та Братства української державності.
При низкой оригинальности работы "Київський осередок українських соціалістів-федералістів за денікінської та радянської влади (1919-1920 роки)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Статтю присвячено київському осередку Української партії соціалістів-федералістів, що протягом 1919 - 1920 років проявив себе в різних формах легальної її нелегальної політичної діяльності, зокрема у створенні Комітету обєднаних українських громадських організацій та Братства української державності. партія соціаліст федераліст політичний 31 серпня (в день вступу військ УНР до Києва) зусиллями київських соціалістів-федералістів організована нарада представників київських осередків українських політичних партій і громадських організацій, що стояли на антирадянській платформі, на якій було утворено Комітет обєднаних українських громадських організацій (Громадський комітет). Ніковського, зазначеним особам вдалося порозумітися на такій ідейній основі: «... бажана кожна інша влада, тільки не більшовицька, відношення до Директорії і до Денікіна лишить відкритим, Україна за кожної влади повинна мати забезпечення своїх державних домагань (мінімум - федерація), російська частина визнає можливою і самостійність України» [6, арк. У вересні 1919 року була здійснена спроба відновлення цієї організації (певно, з метою залучення її членів-неукраїнців до Громадського комітету), але вже розбіжність у поглядах була такою, що «порозуміння ніякого осягти не можна було» [6, арк. Ніковський відповів, що Головний комітет УПСФ свого часу виступив проти збройної боротьби, не бажаючи поширювати в Україні «перманентних революцій і громадянської війни, але оскільки зараз головна група партії соціалістів-федералістів силою обставин втягнута в воєнні події, оскільки вона при Директорії проводить з більшовиками війну, то й усякі наші повстанські загони можна вважати за іррегулярні резерви української армії..., то полтавська група краще зробить, коли всякі свої можливості в цій справі використає, а саме: дасть своїх ватажків, поки вони є, дасть державницькі лозунги, внесе плановість, а головне - використає свою кращу поінформованість в операції кожної поодинокої повстанської групи» [6, арк.
Список литературы
1. В стане Петлюры // Вечерние огни. Киев. 1919.22 августа (4 сентября).
2. В украинских кругах // Киевское эхо. Киев. 1919.28 августа (10 октября).
3. Верховный атаман в Киеве // Киевский день. Киев. 1920. 25 мая.
4. Галузевий державний архів Служби безпеки України (далі ГДА СБУ). Спр. 67098 ФП.Т. 11.
5. ГДА СБУ. Спр. 67098 ФП. Т. 59. Ч. 1.
6. Там само. Ч. 3.
7. Гл. Л. Судова справа Союзу визволення України/ Л. Гл.// Шляхом незалежності (Варшава). 1931, №3. С. 62 - 100.
8. Гриценко А. Політичні сили в боротьбі за владу в Україні: рік 1920-й/ А. Гриценко. К.: Інститут історії України НАН України, 1997. 94 с.
9. Доренко О. Літопис української революції (Матеріали і документи до історії
10. Української революції). 1917 - 1923 / О. Доренко. К.; Львів, 1924. Т. II. Кн. 4. 400 с.
11. Єфремов С. Непримиренні І / Сергій Єфремов // Рада. Київ,- 1919. - 6(19) вересня.
12. Єфремов С. Непримиренні II / Сергій Єфремов // Там само. 7 (20) вересня.
13. З газет (в Києві) //Громадянин. Житомир, 1919. 14 вересня.
14. З газет // Шлях. Вінниця, 1919. 1 (14) грудня.
15. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. Ф. 317.№61.
16. Лебедева О. Громадсько-політична діяльність Сергія Єфремова (1897- 1929 рр.): Дис... канд. іст. наук / Лебедева Оксана Анатоліївна. Київ, 2009. 194 с.
17. Ніковський А. Академія наук / Ан. Ніковський // Промінь. Київ, 1919. 22 вересня (5 жовтня).
18. Ніковський А. Хутір Чорного Мини / Анд. Ніковський // Стебницький. 1862- 1923. Київ: Слово, 1926. С. 19 - 44.
19. О чем мечтают украинцы // Вечерние огни. Киев, 1918. 19 октября (1 ноября).
