Діяльність однієї з найбільш помітних постатей українського гітарного мистецтва початку XX ст. — Д.Г. Лободи. Характеристика, репертуарні, методичні, соціальні аспекти діяльності. Програми концертів, у яких приймали участь члени об"єднань гітаристів.
Особлива увага зосереджена на створених і керованих Лободою ансамблях, що існували при цих гуртках і товариствах, наведено програми концертів, у яких приймали участь члени цих обєднань. Ймовірно, саме ідея ансамблевої гри стала основним чинником створення гуртка, адже перед тим, самотужки оволодівши грою на гітарі за допомогою школи А. У XIX ст. поширені були такі різновиди російської семиструнної гітари: велика гітара зі строєм d1-h-g-d-H-G-D; концертна гітара зі строєм як у великої гітари, але більша за розміром і мензурою; терц-гітара, яка настроювалася на малу терцію вище від великої; кварт-гітара, яка настроювалася на чисту кварту вище від великої. У складі ансамблю Київського гуртка гітаристів застосовувалися такі інструменти: гітара-контрабас, що мала чотири струни, які настроювалися на октаву нижче басових струн російської семиструнної гітари (великої) D-H1-G1-D1 ; велика гітара; кварт-гітара; гітара-пікколо, яка настроювалася на октаву вище кварт-гітари. лобода гітарист обєднання репертуарний Г Лободи було засноване Київське товариство любителів гри на гітарі, яке організовувало не тільки концерти, а й займалося просвітницькою діяльністю: на музичних вечорах виголошували доповіді, що були присвячені гітарі та відомим виконавцям.Лободи була доволі різноманітною і плідною: він був талановитим концертантом, педагогом, композитором та аранжувальником, невтомним організатором. Лобода та його гурток були відомі далеко за межами Києва, він підтримував звязок з гітаристами інших міст і навіть країн, однак відомостей про те, що гурток провадив концертну роботу далі, ніж Київ та його передмістя, знайти не вдалося. Він та його учні грали переважно на гітарах з терцовим строєм, а основою їх репертуару були оригінальні твори та аранжування класиків російської семиструнної гітари XIX століття. Лобода ставив собі за мету досягнути різнобічного музичного розвитку своїх учнів; важлива роль у цьому процесі була відведена ансамблевому музикуванню.
Вывод
Діяльність Д. Г. Лободи була доволі різноманітною і плідною: він був талановитим концертантом, педагогом, композитором та аранжувальником, невтомним організатором. Д. Лобода та його гурток були відомі далеко за межами Києва, він підтримував звязок з гітаристами інших міст і навіть країн, однак відомостей про те, що гурток провадив концертну роботу далі, ніж Київ та його передмістя, знайти не вдалося. Він та його учні грали переважно на гітарах з терцовим строєм, а основою їх репертуару були оригінальні твори та аранжування класиків російської семиструнної гітари XIX століття. При навчанні учнів Д. Г Лобода спирався на методи А. Сихри, О. Соловйова, а при нагоді користався порадами авторитетних колег. У педагогічному процесі Д. Г. Лобода ставив собі за мету досягнути різнобічного музичного розвитку своїх учнів; важлива роль у цьому процесі була відведена ансамблевому музикуванню. Активна концертна та просвітницька діяльність, яку провадили Д. Лобода та його учні, сприяла популяризації гітари та підняттю її статусу в українському суспільстві на початку XX століття.
Список литературы
1. «Гитарист»: музыкально-литературный журнал с иллюстрациями и нотными приложениями. - Вып. 1. - М., 1904.
2. «Гитарист»: музыкально-литературный журнал с иллюстрациями и нотными приложениями. - Вып. 3. - М., 1904.
3. «Гитарист»: музыкально-литературный журнал с иллюстрациями и нотными приложениями. - Вып. 12. - М., 1904.
4. «Гитарист»: музыкально-литературный журнал с иллюстрациями и нотными приложениями. - Вып. 10-11. - М., 1905.
5. Классическая гитара в России и СССР. Биографический музыкально-литературный словарь-справочник русских и советских деятелей гитары / сост. М. С. Яблоков - Екатеринбург : «Русская энциклопедия», 1992. - 2108 с.
6. Михайленко М. П. Київська школа гри на гітарі / М. П. Михайленко // Часопис НМАУ ім. П. Чайковського. - Вип. 1. - К., 2010. - С. 47-50.
Размещено на .ur
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
