Київська Русь - Реферат

бесплатно 0
4.5 25
Особливості світорозуміння людини часів Київської Русі. Мислителі даної епохи, стан книжної справи. Зародження і розвиток шкільної освіти, наукові знання. Образотворче мистецтво: іконопис, фреска, книжкова мініатюра. Софія Київська як світоглядна ідея.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Київська Русь Зміст 1. Особливості світорозуміння людини часів Київської Русі світорозуміння русь науковий мистецтво Культура Київської Русі - видатне явище світової середньовічної культури. Культура ця розвивалася у загальному контексті світової культури, але мала лише їй властиві риси, зумовлені конкретними історичними обставинами і східнословянськими традиціями, що найяскравіше виявилося у плануванні й забудові міст, у композиційних особливостях архітектурних ансамблів і окремих споруд, своєрідності декоративноприкладного мистецтва й пластики. Вирішальне значення в історичному розвитку держави відігравала далекоглядна реформа князя Володимира - запровадження християнства. Доба Володимира Великого і особливо Ярослава стала визначним етапом розвитку Київської держави. Київська Русь мала великий міжнародний авторитет і широкі зовнішні звязки, з її можновладцями ріднилися представники королівських династій Європи і навіть могутні візантійські василевси. У час християнізації Русь могла диктувати власні умови Візантії, державі, звідки до Києва прийшло християнство і мистецтво якої було тоді передовим у Європі. Після запровадження християнства державні та релігійні діячі Київської Русі стали домагатися у Візантії самостійного обирання митрополитів, відзначення своїх національних свят і їх встановлення, а головне - вимагати вести церковне богослужіння старословянською мовою. Так, Ярославу Мудрому вдалося проголосити першими національними святими братів Бориса і Гліба, підступно вбитих своїм молодшим братом. Цікава історія свята, встановленого в XI столітті на честь святого Георгія. Київським мислителям довелося створювати відповідні літературні форми, спираючись на народну історичну свідомість, на фольклор, який був і залишався переважно язичницьким, з деякими вкрапленнями християнства. І надалі звязок з життям, мораллю, релігією буде прикметною рисою філософії українського народу. Другою причиною видозміни християнства на Русі було те, що християнська релігія прийшла до нас у готовому вигляді. Поступово склався світоглядний синкретизм, відбулося злиття народної релігії та церковного християнства при визначальній ролі першої. У кожного християнина - і в першу чергу в благовірного князя - свій ангелхранитель. Саме тому в домонгольські часи Михаїлу було присвячено багато храмів, він був обраний охоронцем Києва. Вплив народного світобачення на розуміння християнських догматів особливо вражаюче виявився в тому, що на Русі, водночас з культом місцевих святих, який склався на грунті родоплемінного шанування ідолів, першорядного значення набуває культ Богородиці, в основу якого лягли словянські уявлення про благодійну жіночу істоту, предка українського народу - Рожаницю. Переакцентація релігійного поклоніння з культу Христа на культ Богоматері відповідає давньоукраїнській ментальності, оскільки Богородиця, на відміну від Христа, що був спасителем тільки людської душі, спасає весь світ і тим самим робить тварне буття причетним до святості й небесного блаженства. Слово про митарства - памятка XII ст. Накопичення книжок дуже скоро привело до заснування при митрополії у Києві першої відомої на Русі бібліотеки, про яку згадує літопис під 1037 роком. Організація бібліотеки при Софійському соборі - велика культурноісторична подія, яка свідчить про нагромадження в той час великої кількості книг. Окрім книгозбірні при Софійському соборі, дещо пізніше виникла велика бібліотека при КиєвоПечерському монастирі, до складу якої увійшло багато книг, зібраних Миколою Святошею - одним з ченців монастиря, колишнім чернігівським князем. Незабаром зявилися (порівняно великі - від кількох сот до кількох тисяч книжок) бібліотеки в Новгороді, Чернігові, Переяславі, Білгороді, Турові, Галичі та інших давньоукраїнських містах. Найпопулярнішими з них на Русі в XI ст. були Єгипетський та Синайський патерики. Обрання його було приурочене до завершення будівництва Софійського собору й знаменувало проголошення незалежності Київської церкви від Константинопольської. У 1093-1095 роках ігумен Іоанн написав другий Печорський звід, названий О. Шахматовим Початковим.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?