Дослідження соціального складу гласних Київської міської думи. Простеження взаємозалежності їхньої діяльності від освітньо-професійного рівня, досвіду міського врядування. Державна реформа місцевого управління, результати перших київських виборів.
При низкой оригинальности работы "Київська міська дума: взаємозалежність між соціальним складом гласних та ефективністю їх діяльності (1871-1914 рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Важливо простежити, за якими критеріями виборці оцінювали потенційних гласних: станове походження, освітньо-професійний рівень, досвід міського чи державного врядування, власне бажання бути гласним, активність у роботі комісій управи або інші заслуги перед громадою міста. Особливістю перших київських виборів було те, що гласних обирали не знаючи їхніх якостей, через відсутність передвиборчих зустрічей з містянами. Місць у думі були позбавлені кияни, які обрали 21 гласного не зі свого середовища, а з перших двох категорій. Внесок кожного гласного кияни могли оцінити завдяки місцевій пресі, а також «Известий Киевской городской думы», на сторінках якої вміщалися протоколи засідань, звідки містяни дізнавалися про ініціативи гласних та їх відвідування думи. Траплялося, що міський голова розшукував гласних і запрошував до роботи, тому дума розпорядилася публікувати у газетах списки відсутніх.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
