Визначення особливостей економіко-юридичного статусу Києва, подібності та відмінності від інших міст Речі Посполитої, вплив держави на економічний розвиток. Аналіз персонального складу київських гродських та земських чиновників, їх права та діяльність.
Розвивати та вдосконалювати надалі систему міського управління неможливо без глибокого та всебічного залучення та використанння досвіду адміністративного поділу міста Києва протягом його багатовікової історії. Дослідження та аналіз адміністративного устрою міста у складі Речі Посполитої, його взаємовідносини з центральною королівською владою, ступінь автономії у вирішенні тих чи інших питань - все це може стати у нагоді при виробленні сучасних схем державного будівництва. Це пояснюється тим, що тривалий час під впливом різних ідеологічних парадигм питання присутності у місті такого „ворожого” елементу, як королівська адміністрація було досить невигідною ланкою в струнких і „правильних” історичних схемах дослідників Києва. Відповідно й увага дослідників до цього періоду саме у сфері державного статусу міста була здебільшого поверховою, хоча насправді місто не було чужим у складі найпотужнішої на той час східноєвропейської країни. Для досягнення поставлених у дослідженні завдань використовувались такі методи: порівняльно-історичного аналізу - для дослідження особливостей політичного, соціально-економічного та релігійного життя Києва у складі Речі Посполитої порівняно з іншими містами цієї держави; проблемно-історичний - для вирішення гострих та дискусійних проблем, що виникли при вивченні історії Києва цього періоду; метод позитивізму - для встановлення великого масиву історичних фактів, дослідження життя та діяльності окремих персоналій.Вітчизняна історіографія історії Києва у складі Речі Посполитої була започаткована ще сучасниками у першій половині XVII ст. Першу, суто наукову спробу дослідити історію міста Києва, звернувши увагу на його місце в Речі Посполитій, зробив на початку ХІХ ст.М. Берлинський. Протягом того ж ХІХ ст. дослідження історії Києва та його місця в складі Речі Посполитої відбувалося в двох напрямках. З іншого боку, в ХІХ ст. формується і набуває значного розвитку історико-правова школа Київського університету, яка піднесла вивчення історії Києва у складі Речі Посполитої на фахово новий рівень. Грушевський, який у своїй монументальній праці „Історія України-Руси” чимало сторінок присвятив Києву.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
