Вивчення хвильових процесів в пиловій плазмі. Внесок пилової компоненти в явища у плазмі на прикладі вже відомих хвиль та коливань. Аналіз спектрів низькочастотних поверхневих хвиль для різних типів геометрії, що реалізуються у космічних об’єктах.
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наукВиявилось, що пилова плазма, яка складається з електронів, іонів та заряджених частинок (гранул, пилинок), є досить розповсюдженим обєктом як у космосі, так і в лабораторних умовах. Типові розміри гранул лежать у межах від долей до сотень мікрон, заряди - порядку одиниць-десятків для позитивно заряджених частинок і досягає десятків тисяч для частинок, які заряджені негативно, маси - в тисячі разів перевищують масу протона. Однак вивчення літератури показало, що деякі цікаві та важливі питання фізики пилової плазми виявились нерозкритими (спектри альфвенівських та магнітозвукових хвиль, поверхневих хвиль в моделі з напівобмеженою плазмою і плазмовим циліндром, властивості пилових та іонних акустичних солітонів, тощо) . Критерій нестійкості визначає, що для досить великої швидкості дрейфу , , де є швидкістю пилової акустичної хвилі, уявна частина частоти хвилі у розвязку для частот стає негативною, отже, зявиться нестійкість пилової акустичної хвилі, яка обумовлена іонним потоком. Таким чином показано, що в холодній пиловій плазмі з частотами, нижчими за циклотронну частоту частинок , можуть поширюватись тільки повільна альфвенівська та магнітоакустична хвилі, для яких альфвенівська швидкість визначається масами усіх трьох плазмових компонент: іонів, електронів та заряджених частинок.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
