Проблема художньої творчості в психології, роль свідомого і несвідомого в цьому процесі. Ставлення до творчих людей в різні епохи. Геніальність як відхилення від психічної норми. Психологічний аналіз взаємовідносин творчої особистості з соціумом.
Художня творчість як соціально-психологічний феноменЗ іншого боку, проблема художньої творчості з другої половини XX століття, все більше починає цікавити психологів, які прагнуть знайти матеріальну основу таких процесів, як художнє формоутворення, що продовжують бачити в особистості художника і його творіннях щось незрозуміле, нездатне бути зрозумілим і поясненим сучасною наукою . Механізм художньої творчості виглядає за Фрейдом таким чином: «сильне живе переживання пробуджує в митці спогад про ранній, найчастіше відносний до дитинства, переживанні, витоку нинішнього бажання, яке створює своє здійснення в творі; сам твір виявляє елементи як свіжого приводу, так і старих спогадів »[8, с.133] .. Відношення між творінням і художником метафорично уподібнюється Юнгом відношенню між дитиною і матірю, тому «психологія творчого індивіда - це, власне, жіноча психологія, бо творчість виростає з несвідомих безодень, в справжньому сенсі цього слова з царства Матерів» (цит. за: 10, с.118). Це переживання призводить до несподіваного ефекту: творець починає з байдужістю ставитися до своїх творінь або, більше того, з огидою. Інтерес до творчості, особистості творця в XX в. повязаний, можливо, з глобальною кризою, проявом тотального відчуження людини від світу, відчуттям, що цілеспрямованою діяльністю люди не вирішують проблему місця людини у світі, а ще більше віддаляють її рішення.Наша робота була присвячена розгляду соціально-психічних аспектів художньої творчості. Був проведений аналіз літератури, в якому вивчалися такі проблеми, як існуючі в психології підходи до розуміння творчості, вивчення проблемних аспектів художньої творчості, психологічний аналіз взаємовідносин творчої особистості з соціальним оточенням. Виконана нами робота дозволяє зробити наступні висновки: Творчість особистості як саморозвиток - найважливіший соціально-духовний феномен, який допомагає осмислити соціологічний аспект взаємовпливу особистості та соціуму як основне джерело їх багатства і процвітання.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
