Аналіз автобіографій Леоніда Чернова-Малошийченка, які автор розглядає як мемуари суб"єктного типу. Світоглядна і творча трансгресія письменника, що бачив себе в літературі спочатку як російськомовний автор, але згодом, переходить на українську мову.
При низкой оригинальности работы "Художня трансгресія Леоніда Чернова-Малошийченка: мемуарний дискурс", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ХУДОЖНЯ ТРАНСГРЕСІЯ ЛЕОНІДА ЧЕРНОВА-МАЛОШИЙЧЕНКА: МЕМУАРНИЙ ДИСКУРСЛеоніду Чернову належать написана російською мовою збірка лірики «Профсоюз сумасшедших» (1924), україномовні поезії «Самольот на селі» (1925), книги подорожних нарисів «125 день під тропіками» (1928), оповідань «Сонце під веслами» (1929), «Чудаки прикрашають світ» (1929), гуморесок «Подарунок молодим кінематографістам» (1930), нарисів та оповідань «Станція Знамянка» (1930), «Людина з іншої планети» (1931), повість «Пригоди професора Вокса на острові Ціпанго» (1931), поема «Фронт» (1931). Метою статті є спроба дослідити мемуари Леоніда Чернова, у яких розкривається світоглядна і творча трансгресія письменника, що бачив себе в літературі спочатку як російськомовний автор, а потім, долаючи можливе й неможливе, став помітною постаттю в українському літературному процесі на рубежі 20-30-х років ХХ ст. Мемуари Леоніда Чернова - це дві його автобіографії, одна з яких уперше була надрукована в 1933 р. у журналі «Червоний перець», а друга - у збірці його творів, що вийшла в Одесі 2005 р. Перш за все слід зазначити, що ці дві праці Леоніда Чернова належать до мемуарної літератури, хоча й досі окремі дослідники вважають, що автобіографія аж ніяк не є мемуарами. [У] р[оках] 19171921 з перемінним успіхом працював в Укрості, блукав по Україні, редагував “Рубікон", ... грав по українських театрах, - аж поки р[оку] 1921 не вступив до театру ім.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
