Художня інтерпретація образу козацтва в українській поезії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. - Автореферат

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХУДОЖНЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОБРАЗУ КОЗАЦТВА В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ-ПОЧАТКУ ХХ СТ.Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Шевченко Віталій Федорович, Запорізький національний університет, завідувач кафедри теорії літератури та журналістики. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Галич Олександр Андрійович, Луганський національний університет Імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри української літератури. Захист відбудеться «18» березня 2010 р. о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради …..із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філогічних наук в Дніпропетровському національному університеті ім.Історична поезія була одним із найоперативніших і найпродуктивніших виявів художньої свідомості в умовах політичних репресій і долання духовного застою й багато в чому репрезентувала інтенсифікацію літературного процесу, виявляла розмаїття прийомів, засобів і форм художнього трансформування, синтезу життєздатних козацьких традицій. Їх актуалізація зумовлена тим, що «після відродження державної незалежності України інтерес суспільства до козацького минулого, до власного історичного коріння значно посилився. Як вільний стан населення козацтво було провідною силою в боротьбі проти наступу на український народ чужої влади, чужої нації, чужої культури. Сукупність поетичних творів другої половини ХІХ - початку ХХ ст., що конструювали цей образ, вступала в діалог із часом, поставала як результат взаємовпливу літератури і соціокультурної ситуації. дослідити роль історичних джерел про козацтво, народної творчості в художньому моделюванні його образу як багатогранної та багатовекторної структури у творах другої половини ХІХ - початку ХХ ст.;В історичних думах «Іван Богун», «Хмельницький та Барабаш», «Правда козака» та історичних піснях «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче», «Годі, коню, в стайні спати», «Виїхав Гонта та з Умані» та ін. з образами козаків асоціювались найблагородніші риси представників українського народу: любов до рідної землі, готовність віддати життя за неї, за віру християнську, мужність і вільнолюбство. На основі конкретного образу козака вимальовується панорама всієї козаччини, індивідуалізована картина відтворює стан всієї України («Могила»Я. У творах «Ходить козак блукаючи», «Козак Гарасим», «Три круки», «Козак Торба», «На степах», «Смерть козака» С. Впадає у вічі, що в цьому творі історію письменник інтерпретує іншими, навіть протилежними поетикальними засобами, ніж у попередній поезії, а саме історичне тло моделює в стилі гімну: «Ми козаки з Великого Лугу! Інтерпретація двох ворогуючих таборів Іванця та Тетері вносить у художню тканину акцентацію на тому, що нещасливі часи для України готували її діти: Петро Іваненко відомий в історії як політичний діяч, військовий писар, що проводив чітку антимосковську та антипольську політику, Павло Тетеря - гетьман Правобережної України.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ