Художня інтерпретація евдемонізму у творчості В. Винниченка - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі українського літературознавства та компаративістики Житомирського державного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор БІЛОУС Петро Васильович, Житомирський державний університет імені Івана Франка, професор кафедри українського літературознавства та компаративістики. Офіційні опоненти: - доктор філологічних наук, професор МОРОЗ Лариса Захарівна, Інститут літератури ім. кандидат філологічних наук, доцент КОШОВА Інна Олексіївна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, доцент кафедри української літератури та компаративістики. Захист відбудеться ”14” грудня 2010 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.178.01 в Інституті літератури ім.Винниченка як політичного діяча, письменника-прозаїка і драматурга, художника, автора філософських трактатів викликає жвавий інтерес, наукові суперечки та появу великої кількості праць, присвячених його біографії і творчості. Подальші наукові дослідження розглянули творчість В. Сиваченко), варто визнати можливість нових підходів до розуміння питання людського щастя, феноменів добра і зла, сили і слабкості, особистості та її місця в суспільстві, моральних приписів, раціонального й природного начал, що й досі не втрачають своєї актуальності. Письменник мав оригінальний підхід до висвітлення цієї проблеми: відійшовши від опису людського задоволення, ускладнив його роздумами персонажів, рефлексією, філософічністю, дискусіями щодо суперечності моральних принципів, проблемами редукції добра і любові до ненависті, недосконалості суспільства, готовності на самопожертву заради добра іншого, віднайдення власної ідентичності, симпатією до сильних особистостей, що не втратили людяності, тощо. зясувати особливості художнього вираження евдемонізму у творчості В. Винниченка.Утопічні теорії, які ставили за мету ощасливити людство, подеколи не враховували, що життя за єдиним зразком не може бути щастям для всіх, а тому іноді утопії як програми найкращого облаштування світу були навіть у колізії зі щастям. ”Категорія добра як складова щастя” - зясовується, що роль добра у проблемі пошуку щастя невипадкова, оскільки, маючи позитивне значення, і добро, і щастя співвідносні з поняттям блага. Особистість, яка зможе подолати межу, за якою стоїть бажання добра, а отже, щастя людству, зможе усвідомити свою унікальність і важливість призначення, а в результаті сама буде щасливою. Евдемонізм возвеличує щастя до морального принципу поведінки; він ґрунтується на тому, що внутрішню розірваність особистості, як і колізії між людьми, можна подолати, якщо людина буде вірною своїй первинній спрямованості на щастя - правильно його розуміти і свідомо до нього прагнути. Крім того, окремі переживання цінуються більше за щастя: нехай люди переживають глибше й повніше - це також може бути важливішим, ніж бути щасливим.Павлінчук Т. І. Свідоме і несвідоме зрадництво як трагедія українського народу у драмі В. Павлінчук // Теорія і практика формування громадянських цінностей старшокласників : збірник науково-методичних праць. Винниченка ”Записки Кирпатого Мефістофеля”) / Тетяна Павлінчук // Літературознавчі студії. Житомир : ЖДУ, 2008.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ