Художня модифікація національної історіософії в прозі Уласа Самчука - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук Науковий консультант - доктор філологічних наук, професор Клочек Григорій Дмитрович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, ректор, завідувач кафедри української літератури та журналістики. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Гуляк Анатолій Борисович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри новітньої української літератури Інституту філології; доктор філологічних наук, професор Турган Ольга Дмитрівна, Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри культурології та українознавства; Захист відбудеться вересня 2007 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м.У XX столітті така духовна традиція набула ще більшого значення, оскільки українці залишалися бездержавною нацією, а відтак не мали сприятливих політичних умов для професійного філософування. Із часу видання спадщини Уласа Самчука в незалежній Україні він входив у свідомість сучасного українця як „образотворець „времени лютого” (Г. Це давало підстави літературним критикам поставити імя Уласа Самчука в один ряд із класиками світової літератури - О. де Бальзаком, К. Самчук був митцем слова, тому насущні для подальшого буття нації ідеї висловлював емотивно-образною мовою, шляхом органічного й адекватного поєднання сповідуваної ідеї та художньої форми. Убачаємо в цьому спроби реабілітувати митця в очах сучасників.Закцентовуючи ідею софійності й духовності, вона являє собою унікальну, повязану з внутрішнім життям людини, її моральним світом формацію, якій притаманне ірраціональне заглиблення в історичне буття особистості, інтуїтивне, емоційне переживання й подолання трагізму цього-буття-у-світі, праксеологічний аспект осмислення історії, повязаний із пошуками шляхів національного відродження, самоствердженням нації в світі. Виявлену на рівні теми, проблеми, сюжету, образів, алегорій, символів історіософію слід вважати ідейним тлом, що забезпечує створеному митцем світові відповідні смисли, значення. Його значення розширюється за рахунок особливостей антропо-й етносфер, домінантами яких виступають поняття людина, родина, українець, народ, нація, національна ідея. Самчука, простежити основні етапи його становлення: генетичну память митця про Волинь („Волинь”, „Кулак”, „Юність Василя Шеремети”, „Дермань”, „На білому коні”, „На коні вороному”), осмислення цілісності всієї етнічної території України, органічної єдності різних регіонів („Марія”, „Гори говорять!”, „Сонце з Заходу”, „Морозів хутір”, „Темнота”), кристалізацію духовного образу Вітчизни, бо саме в такій іпостасі Україна зберігала недоторкане право нації на власну суверенну державу („Пять по дванадцятій”, „Планета Ді-Пі”, „На твердій землі”, „Втеча від себе”, „Слідами піонерів”). В історіософських роздумах митця субєктом щодо держави виступає нація, тому авторка окреслює смислове наповнення понять народ, нація, модерна нація, якими оперував письменник, аналізує осмислені на художньому рівні субєктивні й обєктивні ознаки нації.Новела „Рубан” Юрія Липи // Юрій Липа: Голос доби і приклад чину: Збірник наукових праць. Дискурс націоналістичної міфології у трилогії „Ост” Уласа Самчука // Сучасний погляд на літературу. Взаємодія літератури і філософії як літературознавча проблема // Філологічні студії: Зб. наук. праць. До витоків художньої історіософії вісниківства // Творчість Юрія Клена в контексті українського неокласицизму та вісниківського неоромантизму / Ред. кол. Інтердисциплінарність як одна із можливих стратегій дослідження художньої історіософії Уласа Самчука // Філологічні студії: Зб. наук. статей.

Основний зміст дисертації