Художньо-світоглядні традиції у творчості українських композиторів 80-90-х років ХХ століття - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВЗахист відбудеться 17.12.2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.807.02 у Київському національному університеті культури і мистецтв (01133, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв (01133, м. У дисертації досліджується проблема збереження та переосмислення художньо-світоглядних традицій у творчості українських композиторів 80-90-х років ХХ століття. Аналізується поняття “художньо-світоглядні традиції”, розглядаються історико-культурологічні передумови становлення художньо-світоглядних традицій та їхнє існування в композиторській творчості під кутом зору дискурсу модернізму-постмодернізму. Розглядається значення індивідуального композиторського стилю і музичного полістилізму як виявлення художньо-світоглядних традицій крізь призму інтонаційного відображення у творчості українських композиторів даного періоду.Процеси відновлення і перебудови суспільства в Україні у 80-90-х роках ХХ сторіччя дозволили зняти політичні й ідеологічні заборони на певні напрямки в мистецтві. В українському музикознавстві завжди приділялась належна увага питанням дослідження художньо-світоглядної сфери і традицій як у творчості окремого композитора, так і в житті народу, нації, суспільства в усі історико-культурні епохи. Однак перед митцями, композиторами постають завдання не тільки відновлення, але і збереження культурних надбань, накопичених упродовж історії. Особливої значущості обрана тема набуває саме у вітчизняній науці, що обумовлено, насамперед, першочерговою потребою відродження національних засад у художньо-світоглядних традиціях, а також існуючою проблемою повернення здобутків трагічно обірваного українського музичного авангарду. Дисертаційна робота виконана в контексті загальної концепції розвитку Київського національного університету культури і мистецтв згідно з планом удосконалення фахової підготовки спеціалістів у галузі теорії і історії музичного мистецтва та є складовою комплексного дослідження з проблем теорії і історії культури України, що здійснюється на кафедрі теорії і історії культури Київського національного університету культури і мистецтв.У Вступі обгрунтовується вибір теми, доводиться її актуальність; звязок роботи з науковими програмами, планами; визначається головна мета і основні завдання дослідження; окреслюється обєкт та предмет, основні методи та теоретичні засади дослідження; вказується на наукову новизну та практичне значення результатів. У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження феномену “художньо-світоглядні традиції” дисертант розглядає художньо-світоглядні традиції з точки зору їхніх змін у контексті історії та культури. Серед них варто назвати такі: 1) світогляд розуміється не тільки як сукупність філософських, політичних, правових, релігійних, етичних, естетичних поглядів на світ, а й як спосіб творчого ставлення людини до світу; 2) під світоглядом вчені розуміють систему смисложиттєвих орієнтирів, що дозволяє ввести в наше дослідження поняття ейдетичного, смислового розуміння світу; 3) світогляд розкривається в діалогах “Людина - Світ”, “Людина - Світ Людини”. Це дало змогу розглянути художньо-світоглядні традиції композитора в трьох діалектично взаємозалежних площинах: 1) світогляд особистості - це залучення особистості до величезного смислового спадку попередніх поколінь, які називаються традиціями, що дозволяє обєднати такі поняття, як художній світогляд особистості і традиції, в єдиний термін “художньо-світоглядні традиції”; 2) художньо-світоглядні традиції як мудрість поколінь, що здійснили відбір цінностей, норм, ідеалів, актуальних і в наш час, допомагають підтримувати суспільство у переломні часи. Отже, художньо-світоглядні традиції, по-перше - це продукт культури, історії, світоглядних парадигм, соціальних взаємодій; по-друге - художньо-світоглядні традиції відображають субєктивний, індивідуальний композиторський світ, духовності, що несе в собі не тільки багатство національної та загальносвітової культури, але й традиції власної творчості.У звязку з цим приділяється увага вивченню генези художньо-світоглядних традицій у творчості українських композиторів: 1) тенденція до персоналізації; 2) тенденція до міфологізації як важливої частини світоглядних пошуків українських композиторів; 3) тенденція звернення до фольклорних джерел; 4) тенденція відродження національної ідеї. Таким чином, смислові змісти художньо-світоглядних традицій набувають нетрадиційних форм (наприклад, полістилістика, стилізація) і стають діалогом, повязаним з пошуками “іншого” (такого, що знаходиться в мені і зараз). У третьому розділі “Стильове відображення художньо-світоглядних традицій у творчості українських композиторів 80-90-х років ХХ ст.” розглядається ейдетичне становлення, смислоутворення в стильовій концентричній моделі, відповідно до становлення ейдосу в художньо-світоглядних традиціях.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ