Художньо-стильові закономірності в мистецтві тенорового вокалу, чоловічого співу у високому регістрі. Ідеально-пафосне самовираження як одна з складових естетичної бази співочої культури. Аналогії у цивілізаційних вокальних установках Китаю і Європи.
При низкой оригинальности работы "Художньо-стильові принципи тенорового співу в оперному мистецтві", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Одеська державна музична академія ім. Художньо-стильові принципи тенорового співу в оперному мистецтвіРобота виконана на кафедрі сучасної музики і музичної культурології Одеської державної музичної академії імені А.В. Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор Маркова Олена Миколаївна, Одеська державна музична академія імені А.В. Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор Іваницький Анатолій Іванович, Київський національний університет культури і мистецтв, кафедра фольклору та етнології кандидат мистецтвознавства, доцент Осіпова Вікторія Олександрівна, Одеська державна музична академія ім. Захист відбудеться "19" грудня 2007 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.857.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства в Одеській державній музичній академії імені А.В. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеської державної музичної академії імені А.В.По-перше, тому, що містять очевидний культурологічний розворот творчості в галузі науки про мистецтво. Питання взаємодії культур Захід - Схід або Схід - Захід утворює актуальний поворот проблематики початку ХХІ століття в спрямованості до традицій цивілізацій Далекого Сходу, до Китаю зокрема. Адже минуле ХХ століття тяжіло до контактів з африканською культурою, що представляє доцивілізований шар мистецтва Первісності: "варваризми-неоварваризми" ХХ ст., починаючи від "скіфства" російського мистецтва 1900-1910-х і до експансії джазу, мали істотний "нахил" до африканської ритмо-ударної "матеріальності" звукового впливу. Провідною в даній роботі виступає проблема вокальності як основи музичного мислення європейської художньої культури - у її паралелях до мистецтва мелодійного співу китайського Сходу. Предметом виступає специфіка тенорового співу в єдності історико-генетичних та онтологічно-художніх проявів мистецтва виконавців, у зіставленні європейських і східних трактувань зазначених факторів.По-друге, у давньогрецькій філософії музики музику в її вищому прояві синонімізували зі співом, саме співоче начало декламації втілювало виховну та медично-цілительну міць - прилученням до космічно-небесних сфер. По-третє, і для китайської, і для європейської художньої традиції Античності вирішальне значення мало переплетення міфологічно-містеріальних і філософських принципів, у сукупності виокремлюючих музичне начало у функції якості, що впорядковує, діяльність в цілому й мистецтв особливо. По-четверте, співоче мистецтво Китаю та європейських країн виявилося тим "генокодом" культурної традиції, що органічно приводить через ритуалізоване дійство до опери, у якій мистецтво високо звучних голосів займає особливе місце.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
