Вільям Сомерсет Моем - видатний англійський романіст, драматург і майстер короткої прози. Дослідження художньо-естетичних принципів В.С. Моема на підставі аналізу його літературно-автобіографічних праць і наукових джерел стосовно його творчості.
При низкой оригинальности работы "Художньо-естетичні принципи Вільяма Сомерсета Моема (на матеріалі новелістики)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Обєкт дослідження складають літературно-критичні праці та новели в творчості В.С.Моема. · сформулювати головні художньо-естетичні принципи Вільяма Сомерсета Моема на підставі аналізу його літературно-автобіографічних праць і наукових джерел стосовно його творчості. Оскільки В.С.Моем сам є автором численних літературно-критичних праць, у яких відображені його власні погляди на життя та літературу, то вони були взяті як одна з підвалин нашого дослідження. Потім вивчав літературу та філософію в Гейдельберзькому університеті - в Гейдельберзі Моем написав свій перший твір - біографію композитора Мейєрбера (коли вона була відкинута видавцем, Моем спалив рукопис). Aldington" автор відзначає ноту співчуття, що пронизує багато романів Моема, і висловлює подив, що такий автор отримав репутацію «жорстокого» і «циніка» ("I cannot imagine why a writer with such genuine and profound compassion in him should be described as "cynical" and "cruel".[25;9].В сучасних рецензіях і перекладах щодо цих творів використовуються дві назви - оповідання та новела. Отже оповідання має чітку композицію, чого може не мати новела і чого часто немає в малих прозових творах В.С.Моема. The Fall of Edward Barnard); «Вони минули людні вулиці району Луп і зараз їхали берегом озера...» «There was always the chance of a silly old fool losing her head, and then there were platinum and sapphire rings, cigarette-cases, clothes, and a wristwatch to be got» «I завжди був шанс, що яка-небудь стара дурепа втратить розум, і тоді можна було розраховувати на платиновий перстень із сапфіром, портсигар, що-небудь з одягу і ручний годинник» [15;83]. В цих же новелах(«За годину до файв-о-клоку.», «Дощ»)Моем показує дивовижну гармонію, як він її називає, рис які здавалося б не можуть існувати одночасно в одній людині. Життя, не перестає нагадувати письменник, рано чи пізно їх ламає, обираючи своїм знаряддям людину, і плата буває жорстокою, як і у випадку з праведним Девідсоном з новели «Дощ» » [23;12]У період творчості Моема у світі відбувається чимало тривожних подій. Реалізм 20 ст. відображає зовсім інший світ - світ, де панують війни, революції, перевороти. Він враховує нові філософські течії - психоаналіз Фрейда і його послідовників, філософію екзистенціалізму, стикається з небаченим злетом віри в Людину і розчаруванням у просвітницькій формули гуманізму. Відповідно міняється художній світогляд митців, зміщуються акцети у бік заглиблення у внутрішній світ. Певні елементи новоутворених течій присутні і в новелах С.Моема, проте все ж таки основою його творчості лишився реалізм.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ I. ГАРМОНІЯ ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ У. С.МОЕМА
1.1 Творчість В.С.Моема в оцінюванні літературних критиків
1.2 Своєрідність творчого методу В.С.Моема
РОЗДІЛ II. ВТІЛЕННЯ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИХ ПРИНЦИПІВ ПИСЬМЕННИКА В ЙОГО НОВЕЛІСТИЦІ
2.1 Загальна характеристика новел В.С.Моема
2.2 Порівняльний аналіз новел Гі де Мопассана «Пампушка» та В.С.Моема «Дощ»
РОЗДІЛ III. ОХОРОНА ПРАЦІ
3.1 Організаційні причини виробничого травматизму
3.2 Вимоги до навчальної літератури
3.3 Долікарська допомога при кровотечах
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вывод
У результаті проведеного дослідження ми дійшли наступних висновків.
У період творчості Моема у світі відбувається чимало тривожних подій. Британці, відомі своєю прихильністю до традицій, опирались новим віянням з континенту.
Реалізм 20 ст. відображає зовсім інший світ - світ, де панують війни, революції, перевороти. Він враховує нові філософські течії - психоаналіз Фрейда і його послідовників, філософію екзистенціалізму, стикається з небаченим злетом віри в Людину і розчаруванням у просвітницькій формули гуманізму. Відповідно міняється художній світогляд митців, зміщуються акцети у бік заглиблення у внутрішній світ. Література прагне до психологізму. Митці заглиблюються у внутрішній світ героїв,але при цьому прагнуть бути відстороненими від оцінки зображуваного ними. Саме це послугувало виникненню нових течій: авангардизму, натуралізму, неоромантизму.
Натуралісти відмовляються ідеалізувати, вони прагнуть усунути будь яку ідеалізацію, чи моральних, чи суспільних рис. Вони пропагують повну обєктивацію дійсності.
Неоромантики, в свою чергу, намагаються шукати ідеал у зображуваній дійсності, при цьому події відбуваються в незвичному середовищі. Неоромантизм Англії, порівняно з іншими країнами, тісно повязаний з колоніальною тематикою. Твори неоромантиків наповнені деталями, це також є прагненням не втрачати реалістичність зображуваного світу. Деталізація та реалістичність в зображенні світу робить англійський неоромантизм схожим до натуралізму.
Певні елементи новоутворених течій присутні і в новелах С.Моема, проте все ж таки основою його творчості лишився реалізм.
У власних літературно-критичних працях письменник чітко викладає свої естетичні погляди. У книзі «Підводячи підсумки» поставлені такі важливі філософські, естетичні та літературознавчі питання, які не втратили своєї актуальності до наших днів. Саме тут Моем висловлює свій головний принцип, який полягає у тому , що автор повинен бути стороннім оповідачем, що не здатний до моралізаторства, і дає можливість читачеві самому робити висновки.
Моема цікавлять не високочолі чиновники чи видатні діячі, а звичайні пересічні громадяни. У них він вбачає набагато більший клубок внутрішніх перипетій. Кожен Моемівський герой неоднозначний, з розмаїттям різних якостей, багатоплановий іноді навіть парадоксальний.
Письменник не прагнув до зображення чогось чудернацького,він завжди лишався вірним життю,і це ще раз підтверджує його приналежність до реалізму.
Всі художньо-естетичні принципи В.С.Моема знайшли яскраве відображення у його новелах. Саме в цих зразках короткої прози, і виявляються най чіткіше такі риси як, реалістичність, вірність життю,багатоплановість героїв,гармонійне поєднання в них доброго і поганого начал, жива, позбавлена пафосу мова, психологізм. Варто зазначити, що психологізм письменника поверхневий, він виявляється через художні деталі: описи елементів зовнішності, пейзажі, певні жести,міміку,емоційні сплески. Аби досягти переконливості автор веде оповідь від першої особи. Якщо ж говорити про будову новели, то тут Моем в чомусь наслідує своїх кумирів - А.Чехова та Гі де Мопассана, водночас його стиль суто індивідуальний. Його новела обмежена в часі, динамічна, стисла, чітка, з неочікуваним фіналом, але трагічніша ніж у попередників, дає простір для розмірковувань.
Список литературы
Основна література
1. Гражданская З.Т. От Шекспира до Шоу: Английские писатели XVI-ХХ вв./З.Т.Гражданская/ М.: Просвещение, 1982. - 192с.
2. Гусева Е. Моэм и его герои /Е.Гусева//Вопросы литературы. - 1966. - №3. - С. 69-78.
3. Данилин Ю.И. Мопассан-романист. Предисловие к романам «Жизнь» и «Милый друг» /Ю.И.Данилин//[Електронний ресурс]: http://www.maupassant.ru/razdel-ar-autname-935/
4. Дітькова С.Ю. «Я маю про Що розповісти...» (Дещо про життя й творчу спадщину Уїльяма Сомерсета Моема) / С.Ю.Дітькова // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 1997. - № 7. С. 35-37
5. Жантіева Д. Г. Література як засіб поширення масової культури в Англії / Д.Г.Жантіева //М.: Наука, 1972. С. 272-284./ Ідеологічна боротьба і сучасна культура. Зарубежная литература ХХ века. Учебник под редакцией Л.Г. Андреева - М.: Высшая школа, 1996. 559 с.
6. Ивашева В.В. Английская литература XX в. М.: Просвещение, 1967. - 178с.
7. Ионкис Г.Э. Уильям Сомерсет Моэм: грани дарования/Г.Э. Ионкис // С. Моэм. Подводя итоги.- М.: Высшая школа, 1991.1
8. Качалкина Ю. Жизненный путь Уильяма Сомерсета Моэма/Ю.Качалкина //Книжное обозрение. - 2003. - № 7. - С. 25-31
9. Літературознавчий словник-довідник/Р. Т. Громяк, Ю. І. Ковалів, В. І. Теремко. - К.: ВЦ «Академія», 2007, - 752с.
10. Михальская Н. П., Аникин Г. В. Сомерсет Моэм (William Somerset Maugham, (1874 1965)/Н.П.Михальская Г.В.Аникин// История английской литературы: Учебник для гуманитарных факультетов вузов. М.: Издательский центр «Академия», 1998 -. С. 434 - 442.
22. Олдридж Джеймс. Предисловие /Джеймс Олдридж// Моэм Сомерсет. Дождь и другие рассказы.- М.: Издательство иностранной литературы, 1979. - 514с.
23. Скороденко В. Уильям Сомерсет Моэм/В. Скороденко. - М.; Радуга, 1991. - 22с.
24. Фінчук Г.В. Новели Гі де Мопассана/ Г. В. Фінчук // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2008. - N4. - С. 26-30
25. Aldington R. W. Somerset Maugham. An Appreciation by Richard Aldington. Sixty Five. By W. Somerset Maugham. - N.Y.: Doubleday, Doran and co., 1939. - 339p.
26. Albright E.N. The Short Story. Its Principles and Structure. N.Y. - L.: Macmillan & со, 1922.- 238p.
27. Brander L. Somerset Maugham. A Guide. Edinburgh-L.: Oliver & Boyd, 1963. - 167p.
28. Curtis Antony, John Whitehead/ W. Somerset Maugham. - L.: Routlege ,1997. - 471p.
29. Curtis A. The Pattern of Maugham. A critical portrait. L.: Hamilton, 1974. - 345p.
30. Mac Iver C. S. William Somerset Maugham. A Study of Technique and Literary Sources. Philadelphia, 1936.-176p.
31. Maugham W. S. A Writers Notebook. Melbourne - L. - Toronto: William Heinemann Ltd., 1955.- 279p.
32. Maugham W. S. The Best Short Stories of W. Somerset Maugham. Selected, and with an introd., by John Beecroft. N.Y.: The Modern Libr., 1957.- 340p.
33. Wescott G. Images of Truth. Remembrances and Criticism. L.: Hamish Hamilton, 1963. - 370p.
