Трансформаційні зміни у середовищі партійно-державної номенклатури у період правління М. Хрущова, та фактори, що вплинули на них. Аналіз спроби лібералізації суспільних відносин у Радянському Союзі в контексті розбудови громадянського суспільства.
При низкой оригинальности работы "Хрущовські реформи: лібералізація політичної системи чи спроба розбудови громадянського суспільства? (на прикладі Української РСР)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Хрущовські реформи: лібералізація політичної системи чи спроба розбудови громадянського суспільства?Першим поштовхом до створення «активу», на котрий покладалося відповідальне завдання: втілювати у життя справжнє народовладдя, - стало внесення ХХ партзїздом змін до Статуту КПРС. Феномен «активу» кінця 1950-х - початку 1960-х років, особливо значимий з огляду на його переплетіння з номенклатурною системою управління, досі залишається мало дослідженим, хоча за кількістю публікацій науковий супровід проблеми, здавалось би, достатньо забезпечено [1; 3; 10; 11; 26]. Хрущов заявив: «Актив - сила партії, і без опертя на цю силу ніякий Центральний Комітет, ніяка Президія не може керувати партією» [15]. Станом на 1959 року у партійних комітетах КПУ було задіяно понад 7 тис. позаштатних інструкторів, котрі мали скласти основу регіонального «активу». Наприклад, у Луганському обкомі на добровільних засадах функціонували 61 відділ, 41 комісія, 64 ради, у Львівському обласному комітеті партії - 69 відділів, 889 лекторів, 37 парткомісій, 2 секретарі райкомів, 2 методкабінети, у Черкаській області - 51 районний та міський відділ, 364 інструктори, 25 рад, груп та інших подібних форм [24; 25].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
