Вивчення особливостей морфологічного стану слизової оболонки, кислотопродукуючої функції шлунка, ступеню гелікобактеріозу, цитокінів, пероксидації ліпідів – антиоксидантного захисту та мікроелементного статусу в хворих на хронічний атрофічний гастрит.
При низкой оригинальности работы "Хронічний атрофічний гастрит: клініко-біохімічні і морфофункціональні особливості перебігу та лікування", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХРОНІЧНИЙ АТРОФІЧНИЙ ГАСТРИТ: КЛІНІКО-БІОХІМІЧНІ І МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТА ЛІКУВАННЯНауковий керівник: доктор медичних наук, професор НЕЙКО Василь Євгенович, Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України, кафедра пропедевтики внутрішньої медицини, завідувач кафедри Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор МІЩУК Василь Григорович, Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України, кафедра терапії і сімейної медицини факультету післядипломної освіти, професор кафедри доктор медичних наук, професор ДУТКА Роман Ярославович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб, завідувач кафедри Захист дисертації відбудеться “17” червня 2009 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 при Івано-Франківському національному медичному університеті за адресою: 76018, м. Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Івано-Франківського національного медичного університету за адресою: 76018, м. Обследовано 126 больных хроническим атрофическим гастритом (ХАГ), среди которых у 29 пациентов диагностировано повышение уровня специфических антител к париетальным клеткам желудка (Anti Gastritic Parietal Cells - ANTIGPC) выше 125 ед/мл, что позволило установить диагноз хронический атрофический аутоимунный гастрит (ХАУГ).За сучасними уявленнями, хронічний гастрит - це хронічний запальний процес слизової оболонки шлунка (СОШ), що характеризується порушенням фізіологічної регенерації, зменшенням кількості залозистих клітин, при прогресуванні - атрофією епітелію з наступним розвитком кишкової метаплазії і дисплазії, розладом секреторної, моторної й інкреторної функцій шлунка (Нейко Є.М. і співав., 2004). Дослідження останніх років показали, що дисфункція імунної системи, дисбаланс процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) - антиоксидантної системи (АОС), порушення мікроелементного гомеостазу можуть індукувати запалення при хронічному атрофічному гастриті (ХАГ), сприяють підвищеній чутливості організму до інфекцій (Файзуллина Р. А., 2002; Железнякова Н. М., 2006; Єлісєєва О. П., 2008). Вивчення імунологічних змін, процесів прооксидантно-антиоксидантного захисту, рівня базових ессенційних мікроелементів, динаміка цих показників у процесі лікування, обґрунтування застосування в лікувальній програмі хворих препаратів горіха грецького настойки та мультисалю визначили необхідність виконання даної дисертаційної роботи, її актуальність і мету. Мета дослідження: підвищити ефективність лікування хворих із хронічним атрофічним гастритом шляхом поглибленого вивчення клініко-біохімічних та морфофункціональних змін зі включенням до комплексної терапії мультисалю та горіха грецького настойки. Обґрунтувати доцільність використання горіха грецького настойки та мультисалю у хворих зі хронічним атрофічним гастритом та розробити рекомендації щодо впровадження даної методики в курси стандартної терапії.У роботі наведені результати клінічного, лабораторно-інструментального обстеження та лікування 126 хворих на ХАГ, які перебували на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні №2 Івано-Франківської центральної клінічної лікарні. ANTIGPC був відємним у 89 хворих середній рівень - (23,07±2,12) од/мл, у 8 пацієнтів рівень ANTIGPC - був сумнівний, що дозволило віднести пацієнтів до когорти ХАМГ. Автоімунний гастрит на ранніх стадіях свого розвитку не проявлявлявся атрофією СОШ фундального відділу, що вказувало на первинність імунних механізмів у його розвитку і обгрунтовувало доцільність в усіх хворих на ХАГ визначати специфічні автоантитіла до парієтальних клітин поряд із вивченням гістологічної будови. Пацієнти отримували лікування згідно з Маастрихтським консенсусом-3 (2005) і були поділені на 4 групи. І група хворих приймала базову терапію і слугувала контролем щодо лікування (n=28); ІІ група хворих на фоні базової терапії отримувала мультисаль виробництва АТ Кутновського фармацевтичного заводу «Польфа» по 1 таб.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягало у вивченні клініко-біохімічних та морфофункціональних особливостей розвитку хронічного атрофічного гастриту, що дало можливість покращити ефективність діагностики і лікування цього захворювання і дозволило науково обґрунтувати доцільність включення в лікувальний комплекс мультисалю і горіха грецького настойки. Вираженість запального процесу властива обом формам атрофічного гастриту, однак у хворих із ХАМГ переважала моноцитарно-плазматична інфільтрація власної пластинки слизової оболонки тіла й антрума, а у хворих із хронічним атрофічним автоімунним гастритом - лімфоцитарна інфільтрація.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы