Хронічна постінфарктна аневризма серця: аспекти патогенезу, діагностики та лікування - Автореферат

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ІПСС - індекс порушення сегментарної скоротливості ЛПДНЩ - ліпопротеїди дуже низької щільності ММЛШ - маса міокарда лівого шлуночка ПЗСЛШ - потовщення задньої стінки лівого шлуночкаНові аспекти дослідження цих явищ стають передумовами для оцінки патогенетичних механізмів у цілому в усій різноманітності їх взаємодій, уточнення впливу на розвиток даного ускладнення інфаркту міокарда різноманітних чинників, у тому числі індивідуальних соматометричних особливостей пацієнтів, створення для терапевтичної практики програм комплексного лікування та фізичної реабілітації хворих із ХПАС з урахуванням супутньої патології, покращення прогнозу та якості життя таких пацієнтів. Не існує також єдиної думки щодо критеріїв ефективності лікування та розробки доступних для широкого використання в практиці охорони здоровя методів діагностики, у тому числі навантажувальних тестів для таких хворих. На тлі популяційних досліджень із даної проблеми у світовій медицині (Михеев А.А. и соавт., 2001; Cox J.L., 1997; Dor V., 1997; Giannuzzi P. et al., 2001), в Україні епідеміологічні дослідження щодо розповсюдженості ХПАС та характеристики контингенту з даною нозологією, частоти патологоанатомічного виявлення ХПАС не проводились. Пирогова «Особливості надання медичної допомоги на амбулаторному та стаціонарному етапах при розповсюджених захворюваннях внутрішніх органів з урахуванням параметрів якості життя та фармакоекономічних показників» (державний реєстраційний номер 0103U000201), співвиконавцем якої здобувач була з 2003 по 2007 р., та «Порушення вазорегулюючої функції ендотелію і показників гемодинаміки та їх корекція у хворих із захворюваннями серцево-судинної системи» (державний реєстраційний номер 0103U005288), співвиконавцем якої здобувач була з 2005 по 2007 р. У хворих із ХПАС порівняно з показниками здорових осіб Подільського регіону вперше виявлені відмінності антропометричних показників, виділені найбільш інформативні параметри прогностичного значення, у тому числі в залежності від супутньої патології; виявлено, що серед хворих із ХПАС переважає кістково-жировий або «невизначений» соматотип із достовірно низьким процентом мязового компонента та достовірно високим вмістом кісткового, що найяскравіше виявилося в групі пацієнтів із ХПАС та жовчокамяною хворобою.Постінфарктні аневризми Іа типу (передньо-перегородково-верхівкові) були діагностовані в 54 хворих (38,03 %); Іб типу (передньо-перегородково-верхівкові з переважним ураженням міжшлуночкової перегородки - у 40 хворих (28,17 %); ІІ типу (передньо-верхівкові) - у 33 хворих (23,24 %); ІІІ типу (задньобазальні) - у 14 хворих (9,86 %). Для зясування динаміки окремих допплер-ехокардіографічних показників до дослідження було включено 42 хворих із ХПАС із синусовим ритмом віком від 38 до 65 років із II-IV ФК СН NYHA, які були розділені на 2 групи: до 1-ї ввійшли 13 пацієнтів із II ФК СН, до 2-ї - 29 хворих із III-IV ФК СН. Кожна з груп була розділена на дві підгрупи за віком пацієнтів: до 1а (20 хворих) та 2а (21 хворий) підгрупи були включені пацієнти, що перенесли інфаркт міокарда до 45-річного віку; до 1б (23 хворих) та 2б (25 хворих) підгрупи - пацієнти, що перенесли інфаркт міокарда після 45-річного віку. ФВ лівого шлуночка у хворих, що перенесли інфаркт міокарда у віці старшому за 45 років (2б група), була достовірно нижча, ніж у хворих 2а групи (31,00 ± 1,20 % i 45,00 ± 1,30 % відповідно). Пацієнти були розділені на 4 групи, склад яких був обумовлений визначеними контингентами ризику: 1-у групу складали хворі, в яких в якості супутньої патології спостерігалась гіпертонічна хвороба (30 пацієнтів); до 2-ї групи були відібрані 30 чоловіків із калькульозним холециститом та жовчокамяною хворобою, до 3-ї - 30 чоловіків із пептичною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки, до 4-ї - 28 чоловіків із цукровим діабетом.На підставі проведених клініко-інструментальних, морфологічних, антропометричних досліджень та поглибленого вивчення ролі клінічної і патогенетичної значимості ендотеліальних, імунозапальних, атерогенних механізмів, особливостей факторів ризику, клінічних проявів хронічної постінфарктної аневризми серця в залежності від типу кінезу аневризми та супутньої патології, специфіки діагностичних тестів вирішено актуальну наукову проблему кардіології - розроблення концепції патогенезу хронічної постінфарктної аневризми серця, удосконалення діагностики та лікування даної патології. Розповсюдженість хронічної постінфарктної аневризми серця у Східно-Подільському регіоні складає 32,90 % хворих, що перенесли Q-інфаркт міокарда; за даними патологоанатомічного дослідження, хронічна постінфарктна аневризма серця складає 34,70 % випадків після перенесеного Q-інфаркту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ