Хронічні запальні захворювання слинних залоз (етіологія, патогенез, діагностика, лікування) - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукРобота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України. Науковий консультант: заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Тимофєєв Олексій Олександрович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Харьков Леонід Вікторович, Національний медичний університет ім. доктор медичних наук, професор Безруков Сергій Григорович, Кримський медичний університет, кафедра хірургічної стоматології, завідувач; доктор медичних наук, професор Мітченок Віктор Іванович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, кафедра пропедевтики хірургічної стоматології та пластичної хірургії, завідувач.Проблеми виникнення, діагностики та лікування хронічних запальних захворювань слинних залоз залишаються актуальними до теперішнього часу. Провести ретроспективний аналіз частоти і структури хронічних запальних захворювань слинних залоз у певних регіонах України та оцінити використання у практиці діагностичних та лікувальних заходів щодо даного контингенту хворих. Визначити роль персистуючих вірусів епідемічного паротиту та цитомегалії у виникненні хронічних запальних захворювань слинних залоз із використанням специфічних вірусочутливих діагностичних методів. Вивчити особливості імунопатогенезу хронічних запальних захворювань слинних залоз. Вперше запропоновано робочу схему розподілу хворих на хронічні запальні захворювання слинних залоз, яка ґрунтується на клініко-імунологічних та сіалосонографічних даних, враховує основні ланки патогенезу, спрощена за структурою і адаптована до міжнародної термінології та передбачає розподіл на хронічні сіалоаденіти за поширенням захворювання ізольовано чи у поєднанні з ураженням інших органів і систем, із переважним характером структурних ектазійних чи склерозуючих змін; наявністю сіалолітіазу у слинних залозах.Для визначення напрямку та особливостей власних наукових досліджень використовували методи статистичного дослідження частоти й структури хронічних запальних захворювань слинних залоз серед населення окремих регіонів України. Проведено ретроспективний аналіз 1525 архівних історій хвороб пацієнтів з хронічними запальними захворюваннями слинних залоз, які проходили лікування упродовж 10 років у стоматологічних відділеннях лікарні швидкої і невідкладної допомоги м. Хворих на хронічні запальні захворювання слинних залоз обстежували на присутність ропних до залозистих тканин віруси мускус і цитомегалії: методом імуноферментативного аналізу специфічні антитіла (IGG,IGM) до вказаних вірусів (Меньшиков В.В.,1999); через цитопатичний ефект на культурах щеплених тканин фібробластів із малими слинними залозами хворих (Анджепаридзе О.Г., Богомолова Н.Н.,1974); молекулярно-біологічним методом полімеразної ланцюгової реакції, проведеної на матеріалі клітин малих слинних залоз (Меньшиков В.В.,1999). За результатами молекулярно-біологічних досліджень визначали ДНК цитомегаловірусу у клітинах малих слинних залоз у (63±12)% випадках від пацієнтів, яким було встановлено діагноз ізольованого ХСА та у (75±13)% випадках у матеріалі від хворих на ХСА СШ. За результатом оцінки частоти визначення специфічного антитілоутворення серед хворих на хронічні запальні захворювання слинних залоз по середніх значеннях, антитіла до мумпус вірусу були присутні у 84% обстежених, у 83% пацієнтів - до цитомегаловірусу, при чому серед них у 69% визначали одразу антитіла до мумпус вірусу і до вірусу цитомегалії.Дисертаційна робота вирішує одну з актуальних проблем сучасної стоматології, що присвячена вивченню етіології та патогенезу хронічних запальних захворювань слинних залоз, їх частоти на Україні, систематизації з урахуванням Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду, діагностики та виявлення груп ризику, комплексних лікувально-профілактичних заходів етіотропного і патогенетичного спрямування. Вірусологічні обстеження хворих із різними хронічними сіалоаденітами вказували на наявність вірусоіндукованої цитопатіі у 100% випадках при культуральному дослідженні малих слинних залоз, за результатами полімеразної ланцюгової реакції - на присутність ДНК цитомегаловірусу в малих слинних залозах у 71% хворих, визначення антитіл специфічного імунного відгуку до вірусів мумпус і цитомегалії серед 82,5% обстежених. Отже, виходячи з середніх показників питомої ваги позитивних серологічних досліджень, серед усіх обстежених у 82,5% хворих встановлено антитілоутворення до вірусів мумпус та цитомегалії, що підтверджує їх роль в етіології хронічних запальних захворювань слинних залоз.

2. Основний зміст