Хронічні запальні захворювання кишківника: клініко-патогенетична характеристика та оптимізація лікування - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Дніпропетровська державна медична академія Академія медичних наук УкраїниРобота виконана у Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України Науковий консультант: доктор медичних наук, профессор Дейнеко Ніна Федорівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри гастроентерології Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Нейко Василь Євгенович, Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб доктор медичних наук, професор Степанов Юрій Миронович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри гастроентерології та терапії факультету післядипломної освіти доктор медичних наук, професор Фадєєнко Галина Дмитрівна, ДУ Інститут терапії АМН України ім. Захист дисертації відбудеться ”26 ”вересня 2006 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02 Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України та Інституту гастроентерології АМН України (пр. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України (вул.За даними комітету експертів ВООЗ рівень захворюваності на хворобу Крона (ХК) в країнах Європи за останні десять років виріс у 5 разів, кількість хворих на неспецифічний виразковий коліт (НВК) збільшилась до 1% дорослого населення (D.K. Відомо, що цитокіни є агоністами синтезу оксиду азоту та окисних процесів, а при зміні рівноваги інтенсивності процесів ПОЛ і АОЗ вільні радикали можуть здійснювати безпосередній ушкоджуючий вплив на клітини, тому потребує зясування стан активності процесів ПОЛ і системи АОЗ у хворих на НВК і ХК при зіставленні із показниками рівнів циркулюючих цитокінів, морфологічними та метаболічними змінами. Знання патогенетичних особливостей, характеру імунологічних та метаболічних порушень у хворих із різними нозологічними формами ХЗЗК не тільки поглибить теоретичні уявлення про окремі патогенетичні механізми НВК та ХК, а й стане науковим обґрунтуванням при розробці алгоритму обстеження й лікування таких хворих. 2.Вивчити взаємозвязок змін системної циркуляції цитокінів у хворих на неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона із протяжністю ураження кишківника, давністю, ступенем тяжкості захворювання, та зясувати можливість визначення запальної активності загострення цих захворювань за показниками рівнів цитокінів крові. 5.Вивчити активність синтезу оксиду азоту у хворих на неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона в залежності від вираженості та протяжності запального процесу у кишківнику, давності, ступеня тяжкості захворювання.Групу спостереження хворих на ХК склали 26 осіб у віці 36,23±2,95 роки (від 16 до 63 років), серед яких були 14 (53,84%) жінок і 12 (46,15%) чоловіків. У хворих на ХК спостерігався більш ранній початок захворювання у порівнянні із хворими на НВК: 24,7±3,9 і 33,6±1,6 роки відповідно. На підставі аналізу анамнестичних даних і амбулаторних карток хворих уточнено, що не менш ніж у 35% хворих на НВК і 76% хворих на ХК з часу появи первинних симптомів захворювання кишківника до встановлення діагнозу минув деякий час. У 15,71% хворих на НВК і 7,6% хворих на ХК спостерігався початок захворювання позакишковими проявами: анемією, симптомами ураження суглобів, шкіри, печінки, щитоподібної залози. (1990), показав, що у хворих на ХК спостерігались нижчі показники за 6 пунктами із 10 у порівнянні із хворими на НВК, у цілому показник оцінки якості життя хворими був нижче на 6,52 бали: 21,56±0,05 проти 27,38±0,07, (p<0,001).У хворих на НВК в стадії загострення встановлено збільшення рівня ІЛ-1в крові у 5,13 рази, ІЛ-6 у 6,95 рази і ІЛ-4 у 7,91 рази; відмінністю спектру цитокінів при ХК є збільшення ФНП-? у 7,41 рази, ІФ-g у 6,31 рази у порівнянні із здоровими. Активізація системи оксиду азоту, що характеризується визначенням синтази оксиду азоту у слизовій оболонці товстої кишки та збільшенням вмісту нітриту крові, спостерігається у хворих на ХК із порушенням мікробіоценозу кишківника: 2,83±0,14мг/л (p<0,05), та всіх хворих на НВК: 3,15±0,06мг/л, контроль 2,42±0,04мг/л (p<0,01), з найбільшою інтенсивністю в осіб з II-III ступенем ендоскопічної активності, тотальним колітом, анемією. У крові та слизовій оболонці товстої кишки хворих на запальні захворювання кишківника у стадію загострення спостерігається нагромадження конюгованих дієнів, гідропероксидів ліпідів, ТБК-активних продуктів ПОЛ, яке найбільш виражене у хворих на НВК із частими загостреннями, тотальним колітом і анемією.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ