Хронічні риносинусити хламідійної етіології: діагностика та лікування - Автореферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИРобота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України. Науковий керівник доктор медичних наук, професор Журавльов Анатолій Семенович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри оториноларингології. Офіційні опоненти: Заслужений діяч науки и техніки України, доктор медичних наук, професор Безшапочний Сергій Борисович, Вищий державний навчальний заклад “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, завідувач кафедри оториноларингології, м.Хронічні риносинусити (ХР) являють собою важливу соціальну проблему сьогодення не тільки отоларингології, але й медицини загалом, оскільки вони є найбільш поширеними захворюваннями ЛОР - органів із зростанням щорічної питомої ваги на 1,5 - 2,0 % (М.С. Автором самостійно виконано фрагмент, присвячений діагностиці та лікуванню хворих на хронічні риносинусити хламідійної етіології. Мета дослідження полягала у підвищенні ефективності діагностики та лікування хворих на хронічний риносинусит хламідійної етіології. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що уперше на основі комплексу клініко - анамнестичних та лабораторних досліджень визначено частоту хронічного риносинуситу хламідійної етіології, виявлено особливості імунного статусу хворих на хронічний риносинусит хламідійної етіології, проведено широкий лабораторно - мікробіологічний моніторинг чутливості мікрофлори, виділеної із верхньощелепних синусів у цих хворих; на основі отриманих даних розроблено спосіб оцінки ризику хронічного риносинуситу хламідійної етіології (Пат. Доведено клінічну ефективність удосконаленого методу лікування хворих на хронічний риносинусит хламідійної етіології з використанням препаратів “Клацид” і “Лаферон”, що забезпечує корекцію порушень імунного статусу, які властиві для хворих на хронічний риносинусит хламідійної етіології, та може застосовуватись в амбулаторних і стаціонарних умовах.Залежно від схеми лікування хворі першої групи (n1) були розподілені на дві підгрупи: 1n1 та 2n1; до першої підгрупи першої групи (1n1) віднесено 21 хворого, а до другої підгрупи першої групи (2n1) - 23 хворих. У лікуванні 21 пацієнта першої підгрупи першої групи (1n1) використовувались: загальна антибактеріальна терапія препаратом групи макролідів - кларитроміцин (клацид) фірма “Abbot”, США; протигрибкова терапія, судинозвужувальні краплі в ніс, гайморопункції з промиванням пазух фізіологічним розчином, антигістамінні препарати. Лікування 23 пацієнтів другої підгрупи першої групи (2n1) відрізнялось від пацієнтів першої підгрупи тим, що додатково комплексна терапія включала використання імуномодулятора “Лаферон” впродовж 5 діб (1 млн. ОД на добу, внутрішньомязово у поєднанні з його інтраназальним введенням (100000 ОД) у формі крапель (6 крапель у кожний носовий хід з кратністю 6 разів на добу). Дослідження за допомогою ПЛР проводилось на базі ПП “Медична лабораторія “Аналітика”” з використанням набору реагентів GENEPAKTM DNA PCR test для виявлення ДНК Chlamydophila pneumoniae у біологічних пробах методом ПЛР виробництва ТОВ “Лабораторія ІЗОГЕН”, Москва та набору реагентів АМПЛІСЕНС - 100 - R для виявлення ДНК Chlamydia trachomatis у біологічних пробах методом ПЛР виробництва Росії (Москва) - за рекомендаціями. Наявність ХІ у респіраторному епітелії із середніх носових ходів (за даними ПІФ) виявлено у 23 хворих (16,0±3,1) %; за даними ПЛР у промивній рідині із верхньощелепних синусів ХІ верифіковано у 37 хворих (25,7±3,6) %; за даними ІФА сироватки крові позитивний результат (високий титр (1:20-1:80) специфічного IGG) виявлено у 36 (25,0±3,6) % хворих.Хламідійну інфекцію у хворих на хронічний риносинусит верифіковано у (30,6±3,8) % та зясовано, що хламідії як монокультура зустрічаються лише при тривалості хронічного риносинуситу до 10 років. Виявлено високу інформативність та діагностичну значимість комплексу клініко - анамнестичних даних для верифікації хламідійної етіології хронічного риносинуситу; найбільший відносний ризик виникає у разі наявності в родині хламідіозу, урогенітального хламідіозу у пацієнта, тривалості хронічного риносинуситу понад 10 р. Імунний статус хворих на хронічний риносинусит хламідійної етіології визначається зменшенням питомої ваги CD4 , CD16 та значення ІРІ, а також накопиченням ЦІК на тлі зменшення перетравлюючої функції нейтрофілів (ІЗФ), продукції спонтанного та індукованого GІФ. Імунні розлади у хворих на хронічний риносинусит хламідійної етіології (ІVГІФІЇІVЦІК ІVІРІЇ) відрізняються від хворих на хронічний риносинусит без хламідійної інфекції (ІІІІЗФЇІІІCD19ЇІІФЧЇ), що визначає необхідність диференційованого підходу до лікування.

Основний зміст роботи