Хроматографічне визначення жирних кислот методом обернених фаз - Курсовая работа

Хімічний посуд, обладнання та реактиви, необхідні для проведення аналізу 2.1 ПосудЗа допомогою хроматографічного методу можливо: здійснити розділення складних сумішей органічних і неорганічних речовин на окремі компоненти; розділення і виділення рослинних і тваринних пігментів, ізотопів, рідкісноземельних елементів та інших речовин; розділення речовин близьких за їх фізико-хімічними властивостями; селективне виділення речовин із складних сумішей; очистка речовин від сторонніх домішок, концентрація речовин з сильно розведених розчинів; визначення молекулярної структури деяких сполук шляхом зясування звязку між здатністю до поглинання і будовою даної речовини; їх якісний і кількісний аналіз.Ліпідами (від грецької lipos - жир) називається велика група природних сполук, які відіграють значну роль у життєдіяльності всіх живих організмів (бактерій, рослин, тварин). Разом з білками вони становлять основу структури клітинних і тканинних мембран. Ліпіди сприяють утворенню енергетичного резерву в організмі, захищають тканини від дії води, температури, механічного впливу. До складу ліпідів входять: вищі карбонові кислоти, відомі за історичною назвою - жирні кислоти, вищі спирти та альдегіди, аміноспирти, вуглеводи, неорганічні кислоти та інші.Основні хімічні властивості жирів полягають у їх здатності брати участь в реакціях гідролізу, приєднання та окислення. Сила кислот залежить від величини і характеру радикалу, звязаного з карбоксильною групою. Сила карбонових кислот збільшується, якщо водневі атоми радикала, особливо у сусіднього з карбоксильною групою вуглецю, заміщаються електроноакцепторними атомами або групами. Так, константи електролітичної дисоціації, які є мірою сили кислот, для перших членів ряду жирних кислот мають наступні величини (табл. Так, якщо при електролізі на аноді виділяється кисень (наприклад, при додаванні до електроліту сульфату натрію), алкіли окислюються у відповідні спирти: Сплавом солі лужного металу з їдким лугом можна отримати парафіновий вуглеводень з меншим числом атомів вуглецю в молекулі: Перегонкою кальцієвих солей жирних кислот утворюються кетони, а із сумішей, що містять мурашинокислий кальцій, - альдегіди.Нижчі члени ряду жирних кислот є при звичайній температурі рухомими рідинами з гострим кислотним запахом, здатними кристалізуватися при охолодженні; з водою вони змішуються в усіх відношеннях. Починаючи з масляної (також ізомасляної) кислоти, це - розчинні у воді маслянисті рідини з неприємним запахом. Щільність нижчих членів ряду більше одиниці; з підвищенням молекулярної ваги щільність зменшується. У середніх гомологів нормальної будови дотримується своєрідна правильність відносно температури плавлення, що спостерігається для деяких інших класів органічних речовин: при загальному підвищенні температури плавлення із збільшенням молекулярної ваги, температури плавлення парних гомологів вище, ніж температури плавлення найближчих непарних гомологів, що містять в молекулі на один атом вуглецю більше і менше. Визначення молекулярної ваги кислот кріоскопічним методом в деяких розчинниках (у бензолі або хлороформі), а також визначення щільності пари, наприклад, оцтової кислоти, показують, що кислоти утворюють молекули складу (CNH2NO2)2.Хроматограмою в цьому випадку називають картину розташування хроматографічних зон на папері після завершення розділення. У розподільній паперовій хроматографії нерухома фаза - адсорбована папером вода, або неполярні органічні розчинники, якими просочують папір (варіант з оберненими фазами), а елюєнт - відповідно суміші органічних кислот з водою, що часто містять також кислоти (комплексоутворюючі та інші речовини) або водні розчини неорганічних кислот і солей. Швидкість переміщення компонентів залежить від коефіцієнту їх розподілу між фазами і від співвідношення обємів цих фаз (див. рис. У адсорбційній паперовій хроматографії розділення компонентів суміші відбувається завдяки відмінності в здатності до поглинання адсорбентом - папером. Осадова паперова хроматографія здійснюється на папері, який пропитується розчином реагенту-осаджувача, утворюючого з речовинами, що розділяються, малорозчинні сполуки.У ході проведеної роботи було проведено ознайомлення з усіма методами паперової хроматографії і зясовано, що для визначення жирних кислот доцільніше застосовувати хроматографічний метод обернених фаз.Номенклатура вищих насичених карбонових кислот № з/п Формула Номенклатура VII CH3(CH2)11CH(OH)COOH (C14) 2-гідрокси-тетрадеканова Церебронова(?-гідрокси-лігноцеринова) № з/п Формула Номенклатура Рухома фаза вбирається в папір (нерухома фаза) під дією капілярних сил і переносить індивідуальні компоненти сумішей з різними швидкостями, залежними від відносин розчинності цих компонентів в обох фазах.

Зміст

Реферат

Вступ

1. Літературний огляд по темі

1.1 Загальна характеристика жирних кислот

1.1.1 Хімічні властивості

1.1.2 Фізичні властивості

1. У ході проведеної роботи було проведено ознайомлення з усіма методами паперової хроматографії і зясовано, що для визначення жирних кислот доцільніше застосовувати хроматографічний метод обернених фаз.

2. Метод хроматографічного аналізу є найбільш ефективним та експресивним. що дозволяє використовувати його для вивчення фізико-хімічних властивостей сполук, серед яких жирні кислоти, та дозволяє проводити якісний та кількісний аналіз досліджуваних систем.

3. Хроматографія широко застосовується в лабораторіях і в промисловості для якісного і кількісного аналізу багатокомпонентних систем, контролю виробництва, особливо у звязку з автоматизацією багатьох процесів, а також для препаративного (в тому числі промислового) виділення індивідуальних речовин (наприклад, благородних металів, кислот), розділення рідкісних і розсіяних елементів.

4. В деяких випадках для ідентифікації речовин використовується хроматографія у поєднанні з іншими фізико-хімічними і фізичними методами, такими як МАС-спектрометрія, ІК-, УФ-спектроскопія, тощо.

5. Розшифровку хроматограм і вибір умов досліду проводять при використанні електронних обчислювальних систем.

1. Петров А.А., Бальян Х.В., Трощенко А.Т. Органическая Химия: учебник для вузов. -М.: Высшая школа 1981.-592 с.

2. Ластухін Ю.О. Хімія природних органічних сполук.-Л.:Національний університет „Львівська політехніка”,2005.-560с.

3. Крешков А.П. Основы аналитической химии в 3 кн. Т.3 -М.:Химия 1977.-488с.

4. Іванов С.В., Войтко І.І., Спаська О.А Аналітична хімія. Якісний та кількісний аналіз. Аналітична хімія і методичні вказівки до виконання курсової роботи і домашнього завдання.-К.:НАУ,2010.-20с.

5. Страйер Л. Биохимия , в 2 кн. Т.2 -М.: Мир,1985.-312с.

6. Іванов С.В., Войтко І.І., Спаська О.А Аналітична хімія. Якісний та кількісний аналіз. Лабораторний практикум та контрольні завдання.-К.:НАУ,2006.-40с.