Світоглядні основи християнства на перших етапах існування, його відображення у художній практиці. Порівняння східної та західної моделі християнства у добу Середньовіччя на прикладі мистецьких зразків духовної культури Візантії та країн Західної Європи.
При низкой оригинальности работы "Християнство як ціннісний чинник соціокультурного процесу доби Середньовіччя", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Саме християнству вперше вдалось вийти за межі одного народу і стати наднаціональною, світовою релігією. Християнське вчення дає своїм вірним вичерпні відповіді абсолютно на всі питання, пропонує всебічне вчення про Бога та докази його існування, доводить можливість молитовного спілкування зі світом надприроднім, існування чудес, потойбічного світу. Величні здобутки цих народів справляли свій соціокультурний вплив на християнство і водночас само живило суспільний, культурний, науковий прогрес. І весь цей досить великий відрізок часу для дуже великої частини людей був під знаком християнського світогляду і християнських цінностей - навіть у тих випадках, коли в рамках самої християнської культури цей світогляд і цінності настирливо відкидали. Неможливо прогнозувати історичний розвиток цивілізації в цілому, поскільки християнство не тільки вузьке поняття "релігія", сфера його впливу на світову культуру здійснюється значно ширше.У заключній частині дипломної роботи формулюються основні висновки з точки зору зясування культурологічних параметрів взаємодії релігії і мистецтва. У додатках пропонується ілюстративний матеріал, який частково репрезентує художню культуру Візантії та країн Західної Європи періоду Середньовіччя.Дослідження цієї проблеми було б не можливим без істотного розширення першоджерельного матеріалу. Нещодавно знайдені рукописи середньовічного арабоязичницького автора Агапія, де наводиться цитата з творів римсько-іудейського автора І століття Іосіфа Флавія про Ісуса як реальну людину [50 ;14]. Оскільки тема дипломної роботи передбачає культурологічний аналіз християнства у художній культурі Середньовіччя, його східну і західну концепції, то джерельна база дослідження охоплює історико-культурологічну, мистецтвознавчу, релігієзнавчу літературу, а також підручники, навчальні посібники і періодичні публікації, що розглядають дану проблему. До цієї групи джерел віднести і дослідження З.Удальцевої “Византийская культура” [63], основним завданням якої є продемонструвати етапи розвитку візантійської культури протягом тисячолітнього існування імперії. У дослідженнях європейської художньої культури слід виділити наукові праці Л.Карсавіна - “Культура и искусство западно-європейского средневековья” [34] та “Культура средних веков” [35], у яких автор розкриває динаміку розвитку культури європейських країн, мистецтво, освіту та наукові знання Європи.Столицею Східної Римської імперії стало місто Константинопіль, засноване імператором Костянтином в 324р. Оскільки Константинопіль займав території древньогрецької колонії Візантій, то всю східну частину стали називати Візантією. Візантія була країною, де серед міст поступово став домінувати самий могутній і багатий міський центр, столиця держави - Константинопіль. Розміри Константинополя, які встановив імператор, у пять раз перебільшували не тільки територію грецького міста Візантій, а й сам Рим [58,22]. Все це сприяло перетворенню Константинополя у головний ідеологічний центр імперії, де формувалась політична доктрина візантійської державності, виношувались стратегічні плани внутрішньої і зовнішньої політики Візантії.Його походження повязане з діяльністю італійських гуманістів XV-XVI століття, коли латинська мова більш півтора тисячоліття була в Європі мовою культури та науки. Для Східної Римської імперії починається Середньовіччя у ІХ столітті н. е., коли Візантія оформилась в якості самостійної держави. Однак багато дослідників рахують, що кінець Середньовіччя слід датувати або серединою XV, або кінця XV - початку XVI століття. Особливо значним був вплив візантійської і арабської культур. Уже в 787р., ще до коронування Карла Великого, був виданий “капітулярій про науки” у відповідності до якого у всіх єпархіях та при кожному монастирі повинні були створюватись школи.Відтак, за текстами Святого письма, візантійський художник був поставлений на високий соціальний статус: "і сказав Господь Моісею, кажучи, дивись, я призначаю саме Весемисла, сина Урієва, сина Орова, із коліна Іудіна; і я наповнив його Духом Божим, мудрістю, розумом і всяким мистецтвом робити із золота, срібла, міді, різати камінь, різати дерево для всякої справи” [39,62]. Художники ставили собі за ціль зобразити не якесь одиничне явище, а ідею, закладену в його основі. Дякуючи тому, що у візантійців було відсутнє розуміння художньої фантазії, можливість адекватного пізнання ідеї в основі відкидалось. До неї можна було наблизитися, але не можна було відобразити у матерії. Оскільки суть була незмінною та вічною, то і будь-яке її відображення повинне відрізнятись незмінним характером.Труднощі становлення такого мистецтва, важкі пошуки нового стилю випливали із складності тих завдань, які християнська церква ставила перед мистецтвом[Дод.1]. Спочатку у їх мистецтві впливи Сходу та античності були переважаючими. Її застосовували і для церков-мартіріїв, тобто храмів, які будувалися на місці поховання або казни будь-кого із святих - тих, хто в період гонінь на християн піддавався покаранням
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Стан наукової розробки проблеми
Розділ ІІ. Християнська ідеологія як джерело середньовічної культури
2.1 Східна концепція християнства у художній культурі середньовіччя
2.2 Західна концепція християнства у художній культурі
Розділ ІІІ. Східна модель художньої культури
3.1 Образотворча система візантійського мистецтва
3.2 Специфіка образотворення у християнському храмі
Розділ IV. Християнська модель художньої культури середньовічного Заходу
4.1 Середньовічна система цінностей Західної Європи
4.2 Становлення художнього стилю західноєвропейського середньовіччя
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
