Повість "Вій" як літературний феномен. Два домінуючих начала в повісті. Взаємодія "вищих сил" та людини у творах Гоголя. Християнські й нехристиянські начала в повісті, її художні особливості. "Світ, що розколовся навпіл": мотив переходу межі у "Вій".
При низкой оригинальности работы "Християнські та нехристиянські мотиви у повісті Гоголя "Вій"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У роботах про Гоголя радянського і пострадянського часу переважає думка, що в «Миргороді» автор мав на меті відобразити риси українського народу, особливості його побуту і звичаїв. Може виникнути думка, що органічніше повість виглядала б у складі більш раннього збірника «Вечори на хуторі біля Диканьки», де основним сюжетним мотивом було втручання демонічної сили в життя людей. На наш же погляд, «Вій» - одне з найзагадковіших і при цьому найбільш багатошарових і значущих творів Гоголя; твір, який містить найважливіші авторські ідеї. Виникає питання: який сенс міг вкладати Гоголь у цей твір, у цей і реалістичний, і романтичний, і фольклорний, і релігійно-містичний сюжет? Висловимо припущення, що він намагався, використовуючи нестандартний ракурс, наблизитися до розгадки суті національного характеру і таким чином передбачити російське майбутнє, намагався визначити природу й ступінь релігійності малоросів і в цілому російського народу (а це питання було для Гоголя ключовим).Отже, у даній роботі нами зроблено спробу зіставити деякі основні принципи досліджень творчості М.В.Гоголя та виявити їх загальний компонент (зрозуміло, лише один із загальних) - бінарность, що ґрунтується на приналежності творчості Гоголя до християнського типу культури. Дві складові бінарності ми намагалися показати у своєму антагонізмі й трагічній взаємодії на прикладі повісті Гоголя «Вій». Ми зробили спробу відшукати витоки нехристиянського в повісті не тільки в протихристиянській демонології, а й у язичницькій міфології. Звідси витікає й проблема вибору людини, яка усвідомлює існування християнського й нехристиянського просторів.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. «КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ» ЧИ «РЕЛІГІЙНИЙ МІСТИЦИЗМ»?
Повість «Вій» як літературний феномен
Світ християнських і нехристиянських вірувань словян
Два домінуючих начала в повісті
Взаємодія «вищих сил» та людини у творах Гоголя
РОЗДІЛ 2. «СВІТ, ЩО РОЗКОЛОВСЯ НАВПІЛ»: МОТИВ ПЕРЕХОДУ МЕЖІ У ПОВІСТІ «ВІЙ
Особливості художнього світу твору
Християнські й нехристиянські начала в повісті
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ вій християнський гоголь
Вывод
Отже, у даній роботі нами зроблено спробу зіставити деякі основні принципи досліджень творчості М.В.Гоголя та виявити їх загальний компонент (зрозуміло, лише один із загальних) - бінарность, що ґрунтується на приналежності творчості Гоголя до християнського типу культури. Дві складові бінарності ми намагалися показати у своєму антагонізмі й трагічній взаємодії на прикладі повісті Гоголя «Вій». Ми зробили спробу відшукати витоки нехристиянського в повісті не тільки в протихристиянській демонології, а й у язичницькій міфології. Цим ми намагалися показати, що нехристиянський аспект не є тотожним антихристиянському, він набагато ширший. Звідси витікає й проблема вибору людини, яка усвідомлює існування християнського й нехристиянського просторів. Адже якщо говорити лише про позиції «християнський - антихристиянський», то можна припустити, що існує якась проміжна, нейтральна зона, в якій і опиняється людина, яка вагається й сумнівається. Однак пошук такої нейтральної зони між добром і злом, істиною і брехнею є якраз найбільш трагічним. Саме це ми й спостерігаємо на прикладі образу Хоми Брута. Подібний пошук обертається переходом до межі, за якою нейтрального, «напівхристиянського» немає. Адже, як памятаємо, панночка стояла не тільки за межею, але й на межі. Вій також здатний знаходитися на межі: він судить «по той бік добра і зла», які для нього є рівноцінними. Але Хома Брут з Божими молитвами на устах не може дивитися в очі Вію. Отже, Брут і Вій належать до різних типів культури, які не можуть співіснувати.
Таким чином, і перед сучасною людиною, та й усім людством постає проблема вибору. Адже, перебуваючи на межі, рівноваги довго не втримати.
Список литературы
1. Гоголь Н.В. Вечори на хуторі поблизу Диканьки. Миргород.- М., 1984.
2. Абрамович Г.Л. До питання про ідею повісті-казки М.В.Гоголя «Вій» // Проблеми теорії та історії літератури.- М., 1971.
5. Даль В. Тлумачний словник живої мови.- М., 1998.
6. Єсаулов І. А. Категорія соборності в радянській літературі. - Петрозаводськ, 1995.
7. Єсаулов І. А. Спектр адекватності в тлумаченні літературного твору. Миргород М.В.Гоголя.- М., 1995.
8. Лотман Ю.М. У школі поетичного слова. Пушкін. Лермонтов. Гоголь.- М., 1988.
9. Краткая энциклопедия славянской мифологии: около 1000 статей/ Н.С.Шапарова. - М.: ООО "Изд-во АСТ": ООО "Изд-во Астрель": ООО "Русские словари", 2001. - 624 с.
10. Рибаков Б.А. Язичництво давньої Русі.- М., 1988.