Традиційний і нетрадиційний погляд на хрещення. Самобутність влаштування церкви на Русі. Кирило-Мефодіївська традиція в Україні. Широкі дипломатичні, династичні, торговельні зв"язки Києва. Перенесення мощів святого Миколая до італійського міста Баруці.
Аннотация к работе
Християнізація Русі (України)І лише далеч віків не дає змогу побачити гнів християнських ієрархів усіх церков, якби вони почули про подібне охрещення цілої країни. Адже ще в IX ст. патріарх Фотій хвалиться: "І не тільки цей народ (болгари) перше нечестя змінив на віру Христову, але й так звані руси, що перевищують усіх жорстокістю та скверновбивством; вони поневолили всіх кругом себе, а через це впали в гордість і підняли руку навіть проти Римської держави; але тепер навіть ці руси перемінили еллінську й нечестиву науку, якої перше держалися, на чисту й непідроблену віру християнську і з любовю стали підданими та друзями нашими замість грабувати нас і замість мати проти нас зухвалість, що не давно було. Наш літопис описує похід перших русьських князів Аскольда й Діра на Константинополь саме за часів патріарха Фотія, але нічого не говорить про хрещення, і лише зазначає, що на могилі Аскольда поставлено церкву, тобто опосередковано засвідчує, що Аскольд був християнином. Літописець не відмітив ані будівництва християнських храмів (хоча воно й провадилося), ані хрещення частини русичів за часів Аскольда та Діра, не оспівав належним чином діянь на честь Христа першої княгиніхристиянки Ольги, і весь тріумф перемоги християнства над язичництвом віддав Володимиру. З патріотичних мотивів один літописець з гордістю пише, що апостолів на Русі не було, оскільки в той час молода церква вважала допустимим стверджувати : "Вихваляє ж похвальними словами Римська земля Петра й Павла, від них же увіровали в Ісуса Христа, Сина Божого; Азія та Ефес та Патм - Іоанна Богослова; Індія - Фому; Єгипет - Марка.