Хрестоносний рух на Близький Схід і руські землі у кінці ХІ – першій половині ХІІІ століття - Автореферат

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі етнології, античної та середньовічної історії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Боднарюк Богдан Михайлович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, доцент кафедри етнології, античної та середньовічної історії З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Дисертацію присвячено проблемі впливу близькосхідного хрестоносного руху латинян на руські землі у кінці ХІ - початку ХІІІ ст. Особлива увага приділяється комплексному дослідженню воєнно-політичних, дипломатичних і династичних контактів руських удільних князів із хрестоносцями, які мали симптоматичний, часто фрагментарний характер.У цьому звязку слід відзначити наступне: по-перше, аналіз рецепції руським православним соціумом, на рівні архетипної особливості, західноєвропейської ідеї визволення Гробу Господнього від "невірних" (мусульман) дає можливість зясувати відлуння головних ідей, образи духовних ідеалів та мотиваційних пріоритетів хрестоносної практики на теренах Русі; по-друге, розуміння русичами ідеї визволення релігійно значущих християнських святинь Близького Сходу актуалізує вивчення воєнно-політичних, дипломатичних й династичних взаємин, які простежуються у зовнішній політиці руських удільних князів кінця ХІ - першої половини ХІІІ ст. ; по-третє, недослідженим залишається соціокультурний вплив хрестоносного руху, оскільки успішні військові кампанії хрестоносців та утворення близькосхідних латинських держав значно активізували подорожі-прощі руських паломників до Святої Землі; по-четверте, питання, повязані із еволюцією військової справи на Русі другої половини ХІІ - першої половини ХІІІ ст., неможливо висвітлювати і детально вивчати без урахування близькосхідних мілітарних новацій, які диктували нові умови організації і ведення війни. Крім того, проблема впливу хрестоносного руху на руські землі в межах концептуальної ретроспективи здетермінована з одного боку її недостатнім вивченням у вітчизняній та зарубіжній історичній науці й з іншого - цілковитою відсутністю сучасних узагальнюючих праць, де б виділена тематика розглядалась, ґрунтуючись на комплексному аналізі усього спектру ключових питань. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах наукового напрямку кафедри етнології, античної та середньовічної історії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича "Проблеми стародавньої історії і середньовіччя та значення археологічних і етнологічних джерел в реконструкції минулого" (номер державної реєстрації 0106U008490). Мета дослідження полягає у необхідності всебічно простежити вплив хрестоносного руху на різні сторони духовно-релігійного життя і ментальні особливості їх сприйняття православним соціумом Русі, на розвиток військової справи, а також на військово-політичні й династичні звязки русичів із хрестоносцями.Татіщєв у загальному контексті викладу російської історії наводить цікаві дані про військово-політичні й династичні звязки русичів із чеським королем Володиславом ІІ, котрий брав участь у Другому хрестовому поході та Фрідріхом І Гогенштауфеном - одним із керманичів Третього хрестового походу. Останній їх висвітлив у роботах "Візантія і хрестоносці" (1892 р.) та "Історія хрестових походів" (1901 р.). У західноєвропейській історіографії означена проблематика до останнього часу не розглядалася, що цілком закономірно, оскільки стан наукової розробки даної теми не давав можливості західним вченим локалізувати і актуалізувати вузькі питання на кшталт участі русичів у виправах латинян та значення хрестоносного руху для країн Східної Європи. Хрестові походи знайшли своє відображення і у фольклорних джерелах, зокрема у буковинській пісні з села Онут, де розповідається про участь вихідця з цієї території у хрестоносних виправах на Близький Схід. У другому розділі - "Доктрина хрестових походів і Русь" висвітлюються в першу чергу духовні та сакральні складові християнського паломництва, оскільки хрестоносний рух являв собою збройне паломництво під знаком хреста, метою якого було не лише визволення Гробу Господнього від невірних, але й поклоніння християнським близькосхідним святиням.

Основний зміст роботи