Творчість художників-вітражистів та діяльність відомих європейських вітражних майстерень. Дослідження храмового вітражу Галичини кінця ХІХ - початку ХХ ст. в контексті основних явищ і тенденцій розвитку вітражного сакрального мистецтва у Європі.
При низкой оригинальности работы "Храмовий вітраж Галичини кінця ХІХ - початку ХХ ст.: західноєвропейський контекст", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Міністерство освіти і НАУКИ україни львівська НАЦІОНАЛЬНА академія мистецтвНауковий керівник: Стельмащук Галина Григорівна - доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри історії і теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської академії мистецтв (79011, Львів - 11, вул.Кубійовича 38). Дисертацію присвячено дослідженню храмового вітражу Галичини кінця ХІХ - початку ХХ ст. в контексті основних явищ і тенденцій розвитку вітражного сакрального мистецтва у Європі. На основі комплексного аналізу стану вітражного мистецтва у Галичині наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. розглядається характер становлення храмового вітражу кінця ХІХ - першої третини ХХ ст., творчість художників-вітражистів та діяльність відомих європейських вітражних майстерень. Ключові слова: вітраж на металевій основі, мистецтво вітражу, художньо-стильові особливості, костьольний та церковний вітражі.Кольорові вікна із сюжетними зображеннями були характерними для архітектури західної християнської традиції, що підтверджується великою кількістю цих творів у костьолах Англії, Франції, Німеччини, Австрії, Польщі, Чехії та інших західно-та центральноєвропейських країн. ХХ ст. підтвердили доцільність розгляду цих проблем у контексті загальноєвропейських історичних та культурологічних досліджень, а глибше і ширше вивчення відповідатиме першочерговим завданням сучасного мистецтвознавства, яке спрямовує свої зусилля на обєктивне, достовірне, науково обгрунтоване висвітлення історії європейської, а зокрема - української культури. Храмові сюжетні чи орнаментальні композиції зі скла, їх існування у храмовій архітектурі на території Галичини на сьогодні в українському мистецтвознавстві не були предметом окремого дослідження. Подати методику проведення реставраційних та оновлювальних робіт у галузі храмового вітражу, які підтверджені власним досвідом роботи. Предметом дослідження виступають процеси формування храмового вітражу як художнього явища, його художні особливості та проблеми реставрації памяток храмового вітражного мистецтва кін.Серед поодиноких спроб вивчення вітража в радянський період є публікація В.Хохрякова, де поряд з іменами відомих польських художників Я.Матейка, Ю.Мехоффера та ін., згадано українського художника П.І.Холодного. У цій праці вітраж вперше став обєктом дослідження, крім цього, було порушено питання збереження та реставрації старих кольорових вікон. Можна погоджуватись чи дискутувати стосовно окремих положень щодо аналізу вітражів Львівського кафедрального костьолу, костьолу сс.Францисканок у Львові, церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Львові та ін., але було проведено велику працю над каталогізацією львівського вітражу (більше 100 памяток). Особливу увагу у нашій науковій роботі зосереджено на становленні церковного вітражу (на основі збірки ікон Національного музею у Львові) та на творчості українських художників-вітражистів М.Сосенка, Ю.Буцманюка та П.І.Холодного. Для написання цієї наукової роботи були надзвичайно важливими публікації західноєвропейських вчених, які займались дослідженням історії французького, англійського, німецького, австрійського вітражу, хоч вони і не торкалися історії творення галицького вітража.ХХ ст. та основних етапів його становлення та розвитку в контексті європейського мистецтва храмового вітражу, дає підстави для відповідних висновків. Художники - іконописці надзвичайно виразно та чітко вимальовували вітражні вікна інтерєрів із сталими композиційними схемами, на яких можна розпізнати не тільки матеріали, з яких виготовлений вітраж, але визначити способи обробки, встановити якими техніко-технологічними методами виконані фрагменти. Практично у всіх іконах XVI - XVIII ст., на яких зображено вікна із вітражами, зєднуючим матеріалом є метал (автором опрацьовано близько 300 ікон із збірки НМУ, які це підтверджують). Паралельне існування східної та західної християнських традицій на території Галичини у XVI - XVIII ст., доводить закономірність взаємовпливів цих культур у мистецтві храмового вітражу. На вітражі східної християнської обрядовості того часу традиція костьольного сюжетного вітража не розповсюджувалась, що є підтведжено памятками іконопису згаданого періоду.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы