Хорові концерти Степана Дегтяревського - яскравий зразок українського класицизму (проблема образності та стилю) - Статья

ХОРОВІ КОНЦЕРТИ СТЕПАНА ДЕГТЯРЕВСЬКОГО - ЯСКРАВИЙ ЗРАЗОК УКРАЇНСЬКОГО КЛАСИЦИЗМУ (ПРОБЛЕМА ОБРАЗНОСТІ ТА СТИЛЮ)Зроблено аналіз образного змісту, композиційних і стильових особливостей девяти хорових циклів (інші, а їх біля шістдесяти, поки нам недоступні). хоровий концерт духовний композитор Образно-емоційний стрій музики Дегтяревського розвивався у двох річищах: 1) церковної музики України другої половини XVIII ст. і пісенноромансової фольклорної української музики 2) загальноєвропейських тенденцій Бортнянського, Веделя, Моцарта, Сарті та ін. Зроблено аналіз образного змісту та специфічних рис музичного стилю хорової духовної музики С. Дегтяревського. Девять концертів композитора (це частка його спадщини) повернулася в українську сучасну виконавську культуру: в останні роки їх майстерно виконує Київський муніципальний хор «Київ» під керівництвом народного артиста України М. Гобдича. Образно-эмоциональный строй музыки Дегтяревского развивался в двух направлениях: 1) церковной музыки Украины второй половины XVIII ст. и песенно-романсовой фольклорной украинской музыки; 2) и в то же время он близок к общеевропейским тенденциям Бортнянского, Веделя, Моцарта, Сарти и др.Поштовхом до написання статті стали дві причини: 1) дослідження життєвого шляху талановитого композитора Степана Дегтяревського - етнічного українця, який у своїй творчості досяг загальноєвропейського визнання, - здійснене українським істориком, кандидатом історичних наук Василем Куком у ряді статей [2]; 2) Муніципальний хор «Київ» під керуванням народного артиста України Миколи Гобдича розпочав записи духовної хорової музики Степана Дегтяревського (1766-1813). Треба зазначити, що представлені тут хорові концерти № 1-9 Дегтяревського - це тричастинні цикли: Allegro-Largo-Allegro (до деяких із них композитор додає ще й повільний вступ, який тут позначений як окрема частина). Разом з тим, композитор не дає просто терцову втору, а прикрашає мелодію мелізмами: групето, форшлаг-гами; не зовсім звичні для фольклору стрибок на кварту вгору (до2-фа2) та на сексту вгору й униз (сі-бемоль1-соль2-сі-бемоль1). У хоровому концерті № 8 при головній тональності ре мажор повільна частина дається у соль мінорі та близьких до неї сі-бемоль мажор й до мінор. № 4, написаний у сонатній формі без розробки і з повтореною експозицією (класична реприза передбачає проведення усіх партій в головній тональності, тут, у фіналі хор. конц. експозиція проведена без змін у такому тональному плані: головна партія в до мінорі, побічна партія в мі-бемоль мажорі).Підведемо деякі підсумки: 1) Усі хорові цикли є тричастинними, що будуються за принципом Швидко-Повільно-Швидко; до деяких концертів додано повільний вступ, який позначено як окрема частина; 2) С. Дегтяревський не стандартизує структуру хорових циклів, а шукає нові підходи. 3) Хорова духовна музика Дегтяревського належить до класицизму, вона близька як до музики українських класицистів - Д. Зауважимо, що в одному з останніх творів композитора - ораторії «Мінін і Пожарський» - паралелі із музикою італійською і німецькою є ще більш помітні; 4) Образний зміст девяти хорових концертів витримано в одній емоційно-образній сфері, а музика ораторії, як світського твору, в дещо іншій. Тема - це основа образу, це і ембріон музичної форми чи її розділу; 6) Найчастіше вживаною Дегтяревським є сонатна форма, вона використовується у різних варіантах: тільки експозиція, повторена експозиція, експозиція з розробкою і кодою, експозиція і реприза (точна чи неточна) тощо.