Хореографічна лексика сучасної російської мови у системно-семасіологічному та лінгвокультурологічному аспектах - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукОднією з актуальних проблем сучасного мовознавства залишається дослідження культурної самобутності народу, яка відображається у мовно-національній картині світу. Кожний народ репрезентує в мовних формулах особливості свого світосприйняття, інтерпретує світ за допомогою мовної символіки і творить свій ментальний портрет цього світу. Мовна система в цілому і, зокрема, лексика, що безпосередньо повязана з предметним світом людини, його соціальним, історичним досвідом, національно-культурними особливостями, здатна відобразити уявлення про світ. Хореографічна лексика, що позначає артефакти танцювальної культури, є важливою складовою мовної картини світу. При цьому лексика, повязана з іншими видами мистецтва, як-от: театр, музика, живопис, архітектура, - досліджувалася досить активно, є обєктом наукових зацікавлень таких лінгвістів, як Є.В.Аркадьєва, Є.С.Калмановський, Р.С.Кімягарова, Б.С.Мейлах, Ж.О.Назарова, В.М.Сєргєєв, Г.Я.Солганик, Ю.С.Сорокін та ін.У підрозділі 1.3 “Мовна і концептуальна картини світу: танець як артефакт або логоепістема” зазначається, що у новій культурній парадигмі танець вивчаємо як артефакт, тобто як клас обєктів, без яких людина не могла існувати в минулому і не зможе існувати в майбутньому. Хореографічну лексику вивчаємо як мікросистему, що має свою традицію і складається зі значного пласту термінів (элевация, бризе, аншенман, баллон, арабеск та ін.), жаргонізмів і професіоналізмів (ласточка, рыбка, горжетка), загальновживаних слів (балерина, танцовщик, балетмейстер, танец), а також лексики, повязаної з назвами танців різних етносів (наприклад, молдавських: жок, хора, букурия, молдовеняска; білоруських: бульба, лявониха, гняваш, крыжачок та ін.). Досліджувану лексику репрезентуємо у вигляді чотирьох тематичних мікрогруп: Мікрогрупа, яку складають назви найбільш узагальнених понять хореографічного мистецтва, куди входять назви: 1) осіб, повязаних з танцювальною сферою діяльності (танцовщик, плясун, артист балета, балерина, балетмейстер, хореограф, постановщик, корифей, фигурант та ін.); 2) жанрових різновидностей хореографії (симфонический танец, танец-песня, сюита, хореографическая миниатюра, импровизация та ін.); 3) форм виконання танців (соло, ансамбль, массовый танец, дуэт, женский танец, па-де-де, па-де-сиз та ін.); 4) основних рухів, положень і поз (плие, жете, ронд, фигура, ключ, реверанс, книксен, па галя, па граве і т.д.); 5) основних форм танцювальних колективів (хореографический ансамбль, труппа, студия, ансамбль народного танца і т.д.). До них відносяться назви: 1) стрибків (sissonne, renverse, assemble, ferme, echappe, pas de chat та ін.); 2) допоміжних і підготовчих рухів (па-де-бурре, па курю, купе, пассе, flic-flac, шассе, фуэте, батман та ін.); 3) обертів (тур, пируэт, шене, тур de fource, тур пикета ін.); 4) основних положень, напрямів (анфас, арабеск, epaulement, ви-за-ви, arrondi, allonge і т.д.); 5) форм класичного танцю (па даксьон, вариация, антре, кода, адажио, дивертисмент та ін.); 6) загальних положень (танец, выворотность, прыжок, апломб, пуанты, па, элевация та ін.). Другий розділ “Лінгвокультурологічний аналіз одиниць мікросистеми російської хореографічної лексики” присвячено дослідженню таких танцювальних концептів, як пляска, танец, скоморох, вальс, гопак, козачок, трепак, хоровод.