Хордофони ранніх кочівників Євразії (VI ст. до н.е. – IV ст. н. е.) - Автореферат

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ ІМ. М.В. Хордофони ранніх кочівників Євразії (VI ст. до н.е.Захист відбудеться “28” березня 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.869.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук у Львівській національній музичній академії ім.. М.В.Лисенка за адресою: 79005, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної музичної академії ім.. М.В.Лисенка за адресою: 79005, м. У дисертації вперше ставиться проблема дослідження музично - інструментальної культури ранніх іраномовних кочівників Євразії на основі вивчення хордофонів (арф та ліроподібних інструментів).Запропоновано методику комплексного підходу до вивчення давнього інструментарію на основі даних різних наук - органології, археології, історії, порівняльної міфології, релігієзнавства, фольклористики, етнографії, етногеографії, семіотики, семантології, мистецтвознавства та ін. При вивченні скіфо-сарматських кутових арф з горизонтальним резонатором визначено їх давньоіранську генезу, реконструйовано форму та декор, первісну форму фіксатора струн, етно-локальні конструктивні особливості, хронологічні межі побутування інструментів. Осуществлена реконструкция пазырыкской арфы (V в. до н.э.), установлены локальные конструктивные особенности скифских и сарматской арф, определена неизменность и устойчивость традиции соединения отдельных конструктивных деталей инструмента на сарматской (I - II вв. н.э.) и средневековых иранских арфах (VII в. н. э.).В історії світової музичної культури однією з найменш досліджених проблем є музично-інструментальна культура ранніх іраномовних кочівників, яка відіграла помітну роль у давній “музичній” історії багатьох регіонів Євразії. Для комплексного вирішення цієї проблематики необхідним є обєднання спільних зусиль не лише істориків, археологів, мистецтвознавців, які досліджують скіфо-сарматську проблематику, але й інструментознавців, майстрів з виготовлення музичних інструментів та виконавців, а також залучення широкого спектру даних інших наук - релігієзнавства, порівняльної міфології, етнографії, історичної етнографії, фольклористики, етногеографії, лінгвістики, семіотики , семантології та інш. Лисенка, під керівництвом якої здійснювалась її розробка у 2005 - 2007 роках, відповідає темі № 2 “Музична археологія: теорія і історія” перспективного тематичного плану науково-дослідної діяльності Львівської національної музичної академії ім. Обєктом дослідження стала музично-інструментальна культура ранніх іраномовних кочівників Євразії - скіфів, саків і сарматів, а його предметом - струнно-щипковий інструментарій скіфо-сако-сарматського світу, зокрема, кутові арфи з горизонтальним резонатором та ліроподібні хордофони, що вивчаються у порівнянні з аналогічним інструментарієм Давнього Сходу та Античного світу. Наукова новизна полягає у самій постановці проблеми комплексного дослідження музично-інструментальної культури ранніх іраномовних кочівників Євразії , окресленні основних аспектів її всестороннього вивчення, а також у встановленні вихідних типів струнно-щипкових хордофонів іраномовних племен на основі вивчення їх духовної культури.У розділі 2 - Археологічні скіфо-сарматські арфи здійснено розгляд стану знахідок двох скіфських та сарматської арф, проаналізовано існуючі реконструкції цих інструментів істориками-археологами, етнографами та органологами, розглянуто їх розміри та морфологію, запропоновано власну реконструкцію на основі вивчення їх форми, будови окремих конструктивних вузлів та семантичної інтерпретації декору. Пазирикська (V ст. до н.е.) та башадарська (VI ст. до н.е.) арфи: стан дослідження розглядає умови знахідки пазирикської арфи, існуючі варіанти перших реконструкцій первісного вигляду інструмента, здійснені істориками (С. Запропонований варіант моєї реконструкції базується на комплексному підході до вивчення морфології інструмента та виявленні тих ознак, які не були враховані у попередніх варіантах встановлення первісної форми фіксатора нижніх кінців струн (Б. Для збереження сакральної форми інструмента (арфа - птах) скіфські майстри винайшли відмінну від ассірійських та еламських інструментів етнічно самобутню форму фіксатора нижніх кінців струн. Зручний для звуковидобування плектром кут натягу струн за умови значного вигину корпуса можна було зберегти лише у тому разі, коли фіксатор нижніх кінців струн піднесений над верхньою декою за допомогою “ніг” - П-подібної конструктивної деталі.