Хижі ссавці північно-західного Причорномор’я - Автореферат

Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукНауковий керівник: доктор біологічних наук, доцент Волох Анатолій Михайлович Таврійська державна агротехнічна академія, завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища Офіційні опоненти: фауна ареал екологічний доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Ємельянов Ігор Георгійович Інститут зоології ім. Шмальгаузена НАН України завідувач відділу популяційної екології та біогеографії кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Шевченко Людмила Сергіївна Національний науково-природничий музей НАН України Захист відбудеться “26 ”вересня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.153.01 при Інституті зоології ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту зоології ім.Представники ряду хижі ссавці (Carnivora) відіграють важливе значення в екосистемах як консументи високого рівня. Тут мешкають види (лісовий кіт, шакал, лісова куниця, європейська норка, горностай тощо), біологія котрих, поширення та тенденції розвитку популяцій вивчені недостатньо. Мечникова під час виконання наукових тем: а) Створення кадастра мисливських угідь УТМР в дельтах Дністра та Дунаю з метою еколого-економічного обгрунтування раціонального використання запасів водоплавної дичини - № 78034591 (1982 р.); б) Розробка наукового обгрунтування організації національного парку “Придністровський” - № 0196V014623 (1996 р.); в) Вивчення природних комплексів тварин та рослин в угіддях Північно-Західного Причорноморя, які мають міжнародний статус - № 019V007116 (1995 р.). Окрім того, матеріали дисертації лягли в основу всіх наукових звітів з госпдоговірних і держбюджетних тем, які виконувались на кафедрі зоології Одеського національного університету в період з 1979 по 2005 рр. Важливе значення також мала участь дисертанта у проекті Міністерства екології та природних ресурсів України “Оцінка стану популяцій хижих ссавців, занесених до Червоної книги України” (2002/03 рр.). Це дозволило: 1) отримати матеріали про поширення та чисельність всіх видів хижих ссавців, більшість з яких було використано різними фахівцями при написанні нарисів для нового видання Червоної книги України; 2) виявити локальне зростання видового різноманіття хижих ссавців, яке відбулося на тлі погіршення умов існування для аборигенних видів (європейська норка, степовий тхір, лісовий кіт та інші); 3) дослідити біотопний розподіл хижих ссавців і встановити цінність певних біотопів для кожного виду; 4) виявити певні пристосування тварин до мешкання у антропогенному ландшафті; 5) виявити збільшення розмірів тіла та черепа у єнотоподібного собаки як реакції на кращі екологічні умови; 6) дослідити особливості проникнення на територію України шакала, який є новим видом нашої фауни; 7) вивчити розселення в Причорноморї видри, лісової та камяної куниць; 8) встановити закономірності процвітання адвентивних хижаків і скорочення чисельності аборигенних; 9) дослідити стан популяцій рідкісних видів, визначити ступінь вразливості та розробити заходи по їх збереженню; 10) вивчити залежність стану популяцій вовка та лисиці від мисливства та запропонувати шляхи контролю за їх чисельністю.У Північно-Західному Причорноморї на сьогодні зареєстровано 15 видів хижих ссавців, фауна яких у XX ст. збагатилася за рахунок інтродуцентів (собака єнотоподібний, норка американська) та імігрантів (шакал, куниця лісова). Встановлено, що упродовж ХХ ст. деякі із звичайних раніше видів (лісовий кіт, степовий тхір і європейська норка) опинились на межі зникнення, проте деякі з рідкісних видів стали досить чисельними (видра, ласка, борсук і камяна куниця). Показано, що процвітаючі хижаки (єнотоподібний собака, шакал, вовк, лисиця, ласка, борсук та камяна куниця) упродовж біологічного циклу використовують 8-12 біотопів. Натомість рідкісні види (степовий та лісовий тхори, горностай, лісовий кіт і європейська норка) мешкають всього у 3-4, що ставить цих тварин у високу залежність від впливу багатьох екологічних чинників. Тому з метою збереження унікального комплексу хижих ссавців у Північно-Західному Причорноморї доцільно збільшити розмір державного біосферного заповідника “Дунайські плавні”, а у пониззі Дністра бажано створити природний національний парк.

Основний зміст роботи