Огляд становлення Харківського колегіуму як навчального та науково-мистецького центру, одного з провідних осередків формування української інтелігенції та духовної культури: навчально-освітні та виховні процеси у закладі; благодійна підтримка колегіуму.
Харківський колегіум як середній навчальний заклад України був заснований як словяно-латинська школа у Бєлгороді в 1722 році за зразком Києво-Могилянської академії. У листі до харківського єпископа Христофора Сулими від 29 квітня 1802 року він писав: “Наміром моїх предків, а також моїм завжди було, щоб до Харківського колегіуму приймали не лише дітей духовного стану, але й синів бідних шляхтичів, бо для дітей духовного стану вже є досить духовних семінарій, тоді як для шляхтичів і нешляхтичів, - а їх кількість значно більша, ніж духовних, - подібних шкіл замало. Я насмілююсь просити вас, преосвященний владико, щоб до колегіуму приймалися як діти духовного стану, так і шляхтичі, і нешляхтичі, бо іначе, не криючись, щиро можу сказати, що я відмовлюсь надалі дбати про колегіум, бо досить буде і одного вашого піклування про його добробут” Навчався в Харківському колегіумі та Київській академії, з 1760 року викладав у Харківському колегіумі грецьку та німецьку мови, 1763-1765 - риторику, з 1766 - префект і професор філософії, з 1775 - професор богословя. Сковороду, який у Харківському колегіумі працював з перервами: з 11 серпня 1759 року - на посаді учителя поезії, в академічних роках 1760-1761 і 1761-1762 була перерва, але з 1762-1763 навчального року він повернувся до колегіуму (викладав синтаксис та грецьку мову), а з 1764 року знову залишив його.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
