Харизматична особистість політичного лідера в просторі німецького та українського апелятивних дискурсів: зіставний аспект - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наукДисертацію присвячено визначенню вербальної й паравербальної специфіки усних апелятивних дискурсів сучасних харизматичних політичних лідерів (далі - ХПЛ) Німеччини й України шляхом установлення спільних і відмінних рис їхніх мовних особистостей крізь призму сутнісних характеристик продукованих ними дискурсів. Herrschaft) лідера над масами - харизматичного (ірраціонального, емоційного) володарювання, заснованого на виняткових, надприродних здібностях і властивостях індивіда, що дають йому/їй можливість здійснювати в суспільстві, особливо на зламах історії, функцію пророка, вождя або реформатора. Лінгвістика виходить з того, що харизматичний лідер як носій мови виявляє себе й свою субєктність через спілкування - ту ділянку комунікативно-суспільної діяльності, що не можлива без мови й мовлення. До того ж ці дослідження не враховували специфіки саме усного модусу дискурсу, вивчення якої надасть змогу найповніше розкрити механізми вербального й паравербального впливу харизматика-мовця. Політик здійснює свій вплив за посередництва апелятивного дискурсу, основним функціональним змістом якого, за органон-моделю Карла Бюлера, є закличність (хортаторність), що знаходить свій вияв у регуляції поведінки адресата через спонукання його до дій або їх заборони, до відповіді чи реагування на запитання або повідомлення інформації з метою корекції діяльнісних стратегій адресата (K.У першому розділі "Теоретико-методологічні основи лінгвістичного студіювання дискурсивної особистості харизматичного політичного лідера" визначено науковий статус феномену харизми в гуманітарних студіях, обґрунтовано гіпотезу й основні засади дослідження дискурсивної особистості ХПЛ, окреслено природу апелятивності як провідної ознаки дискурсу таких політиків, здійснено класифікацію вербальних засобів апелятивності політичного лідера, описано паравербальні засоби апелятивності ХПЛ, уведено поняття "стан харизматичного піднесення", "апелятивна хвиля", "рапсодична просодія", "монотонна просодія", "мовленнєвосупровідний харизматичний жест". У цей момент між лідером і народом зникають субєктно-обєктні відносини, лідер не відокремлює себе від народу, а народ асоціює себе з образом лідера й приписує йому всі властивості, якими той, за баченням аудіторії, наділений або які він/вона повинен мати. До апелятивних харизматичних смислів належать непрямі звернення до (1) Бога, (2) народу, нації, (3) історичних авторитетів, (4) віри-переконання, (5) єдності, (6) вирішення актуальних питань часу, а також такі теми, як (7) пророцтво, пророкування майбутнього розвитку країни, (8) вимога самопожертви й самозречення з боку прихильників, (9) створення аури опору, люті, гніву й презирства проти світу ворогів, (10) вибір як мети дій обєднувального начала, а не такого, що розєднує, (11) непохитне переконання в тому, що оратор (лідер) - єдино вірна фігура в потрібному місці й у потрібний час. Контрастивний аналіз мовних засобів апелятивності здійснено у такій спосіб: описано лексико-синтаксичні засоби вираження апелятивності у дискурсах кожного окремого харизматичного політика, проведено їх зіставлення й зроблено контрастивні спостереження щодо використання цих засобів у реалізації політиком його/її харизматичних апелятивних тактик. Експлікація цього різновиду харизматичного заклику в німецькому апелятивному дискурсі реалізується через такі лексичні маркери (слова, словосполучення), як Deutschland und das deutsche Volk (Німеччина та німецький народ), ein einig Volk von Brьdern (єдиний народ братів), das gesamte deutsche Volk (весь німецький народ), vor dem Erwachen der Nation (перед пробудженням нації), die deutsche Nation (німецька нація), nationale Interessen (національні інтереси), в українському - єдиний народ, єдиний український народ, пуповина народу нашого, рахунок народу, душа нашого народу, унікальна нація, українська нація, мудра нація, наш народ і наша нація/моя нація, мій народ та ін.Розроблена комплексна методика зіставного дослідження дискурсів дозволила визначити контрастивні риси вербальної та паравербальної організації апелятивних дискурсів харизматичних політичних лідерів Німеччини й України. Проведене студіювання апелятивних дискурсів ХПЛ двох лінгвокультур дало змогу отримати нові прикладні дані для розшифровки феномену політичної харизми, а також зробити внесок у розвиток лінгвоконтрастивних і кросс-культурних студій у Німеччині й Україні. Зіставлення вербальних засобів апелятивності дозволило визначити контрастивні риси лінгвальної організації апелятивного дискурсу німецьких і українських харизматичних політичних лідерів.

Основний зміст дисертації