Характеристика ЮНЕСКО - Дипломная работа

Організація Обєднаних Націй з питань освіти, науки і культури, скорочено ЮНЕСКО (англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, UNESCO) - міжнародна організація, спеціалізована установа Організації Обєднаних Націй, яка при співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури сприяє ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвиткові національної культури, охороні памяток культури тощо. спадщина бюджет міжнародний україна Цей Альянс відкриває дорогу новим формам партнерства між приватними та державними організаціями з метою надавати підтримку місцевої індустрії культури (це, наприклад, підтримка музикантів і видавничої справи) в країнах, що розвиваються. ЮНЕСКО надає технічну допомогу в охороні таких унікальних памяток культури, як стародавня столиця Камбоджі Ангкор і місто Фес в Марокко. Завданням є дослідити роботу ЮНЕСКО як міжнародної організації по збереженню Всесвітньої спадщини; вивчити передумови створення Організації; проаналізувати організаційну структуру та наповнення бюджету; дослідити основні напрямки діяльності ЮНЕСКО щодо збереження Всесвітньої культурної спадщини; опрацювати Конвенцію «Про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини» 1972 р.; зробити аналіз співпраці України з ЮНЕСКО, вивчити їх спільні проекти. дослідити всі напрямки діяльності ЮНЕСКО у сфері культури та зробити висновки щодо ефективності та потрібності цієї організації; вивчити та проаналізувати роботу ЮНЕСКО по збереженню національної спадщини в Україні;За пропозицією Франції та Сполученого Королівства, які перенесли всі тяготи військових років, делегати приймають рішення створити організацію, покликану відновити справжню культуру світу. У його преамбулі - ще під враженням злочинів фашизму проти людства - держави, які підписали договір, заявляли, "що, оскільки думки про війну народжуються в умах людей, в їх свідомості слід вкорінювати ідею захисту миру". Перша сесія Генеральної конференції проходить в Парижі 19 листопада - 10 грудня 1946 У ній беруть участь представники 30 урядів, які мають право брати участь у голосуванні. Основна мета ЮНЕСКО полягає в тому, щоб сприяти зміцненню миру і безпеки шляхом розширення співробітництва народів у галузі освіти, науки і культури в інтересах забезпечення загальної поваги справедливості, законності і прав незалежно від раси, статі, мови або релігії; поширення культурної та науково-технічної інформації; захист національних культур та ін. В якості прикладів можна назвати Конвенцію про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (14 грудня 1960), Всесвітню конвенцію про авторське право (6 вересня 1952), Декларацію принципів міжнародного культурного співробітництва (4 листопада 1966), Конвенцію про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (16 листопада 1972), Рекомендацію про виховання в дусі міжнародного взаєморозуміння, співробітництва й миру і поваги прав людини та основних свобод (19 листопада 1974), Декларацію про основні принципи, що стосуються внеску засобів масової інформації в зміцнення миру та міжнародного взаєморозуміння, у розвиток прав людини і у боротьбу проти расизму, апартеїду та підбурення до війни (в 1978 р розроблена з ініціативи СРСР) та ін.Кожна держава-член має один голос на Генеральній конференції незалежно від чисельності народонаселення та розміру його внеску в бюджет. Генеральна конференція визначає напрямок і загальну лінію діяльності ЮНЕСКО. Генеральний директор керує і призначає співробітників персоналу Секретаріату, адміністративно-технічний орган ЮНЕСКО. Будь-яка держава, що є членом ООН може стати членом ЮНЕСКО, при припиненні членства в ООН автоматично відбувається вихід з ЮНЕСКО. Функціональний розподіл видатків виглядало по цьому бюджету таким чином: 57,4% - витрати на персонал, 15,7 - кошти на проведення конференцій та різного роду міжнародних нарад і зустрічей, 10,5 - вартість публікацій ЮНЕСКО, 9,7 - консультативні послуги державам - членам, 3,6 - оплата стипендій та стажувань, 2,9 - допомога міжнародним неурядовим організаціям, 2,4 - оплата різного роду місій в країнах, 0,5 - різне.Природа і культура створюють життєве середовище людини, вони є головними і неодмінними умовами його існування. Природа становить фундамент, а культура - сама будівля буття людини. Культура, будучи «другою природою», робить це існування власне людським. Значна увага держав та міжнародних організацій до проблем збереження культурної спадщини та охорони навколишнього середовища за останні десятиріччя стала суттєвим чинником укладення численних міжнародних документів, проведення міжнародних кампаній, спрямованих на відновлення памяток культури, на популяризацію та поширення знань про охорону і збереження культури та природи, проявляючись в активній співпраці міжнародних організацій та держав в цій сфері.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Характеристика ЮНЕСКО як міжнародної організації по збереженню Всесвітньої спадщини

1.1 Передумови створення організації

1.2 Організаційна структура

1.3 Наповнення бюджету ЮНЕСКО

Розділ 2. Основні напрямки діяльності ЮНЕСКО щодо збереження Всесвітньої культурної спадщини

2.1 Конвенція «Про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини» 1972р.

2.2 Основні положення щодо збереження культурної і природної спадщини

2.3 Аналіз списку Всесвітньої спадщини

Розділ 3. Участь України в міжнародних програмах

3.1 Співпраця Україна - ЮНЕСКО

3.2 Спільні проекти по збереженню національної спадщини

Висновки

Список використаної літератури