Характеристика й охорона флори Чивчинських гір (Українські Карпати) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ІМ. М.М. УДК 581.92 (234.421.2) дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукРобота виконана на кафедрі ботаніки та охорони природи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент, ЧОРНЕЙ Ілля Ілліч, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри ботаніки та охорони природи Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор, соломаха Володимир Андрійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри ботаніки доктор біологічних наук, професор Собко Володимир Гаврилович, Національний ботанічний сад імені М.М. Провідна установа: Ужгородський національний університет Міністерства освіти і науки України. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного ботанічного саду ім.. М.М.У звязку з цим важливе значення мають детальні флористичні дослідження, без яких неможливе регіональне природокористування і створення науковообгрунтованої системи охорони фітобіоти. Крім того, встановлення повного видового складу і детальний аналіз флори сприяють вирішенню багатьох питань систематики і фітогеографії, є підставою для наступного фітомоніторингу. До таких в Українських Карпатах належать Чивчинські гори. Встановити видовий склад судинних рослин флори Чивчинських гір, скласти анотований конспект флори і провести аналіз її структури. Встановлено видовий склад судинних рослин Чивчинських гір.Найповнішим джерелом флористичної інформації австрійського періоду є праці Zapalowicz (1889; 1906; 1908; 1911), який наводить для Чивчинських гір 410 видів. Географічний аналіз, зокрема, характеристику ареалів видів, проводили із застосуванням ареалогічних формул видів (Meusel, Jager, Weinert, 1965). Спектр провідних родів має такий вигляд: Hieracium (37 видів чи 4,5 %), Carex (34 чи 4,1 %), Alchemilla (23 чи 2,8 %), Festuca (16 чи 1,9 %), Poa (14 чи 1,7 %), Campanula (13 чи 1,6 %), Galium (13 чи 1,6 %), Ranunculus (12 чи 1,5 %), Juncus (11 чи 1,3 %), Trifolium (11 чи 1,3 %), що свідчить про певну ступінь гетерогенності флори Чивчинських гір з виразністю рис бореальності. При цьому понад чверть видового складу першої групи це ендеміки та субендеміки (113 видів або 13,7 %), а у складі другої групи переважають види з європейсько-західноазійським поширенням (82 або 9,9 %). Серед гігроморф у досліджуваній флорі переважають мезофіти - 601 вид (73 %), на другій позиції гігрофіти - 176 видів (21,4 %), далі йдуть ксерофіти - 29 видів (3,5 %) та гідрофіти - 15 видів (2,1 %).Флора судинних рослин Чивчинських гір налічує 823 види, які належать до 92 родин і 336 родів. На основі вивчення біоморфологічної структури флори встановлено, що в цілому спектр життєвих форм типовий для флор помірної зони та аналогічних ландшафтно-кліматичних умов і відповідає комплексу природних умов досліджуваної території. Аналіз екологічної структури флори вказує на переважання у її складі мезофітів, мезотрофів, індеферентних по відношенню до хімізму субстрату видів та геліофітів, що властиво для флор Середньої Європи. Чивчинські гори один з найбагатших на ендеміки регіонів Українських Карпат, що свідчить про високий рівень специфічності досліджуваної флори та її автохтонний характер. Про високу созологічну цінність території Чивчинських гір свідчить зростання тут 6 видів з “Світового Червоного списку”, 8 - з “Європейського Червоного списку”, 4 - з “Бернської конвенції”, 62 - з “Червоної книги України” і 35 - з “Червоного списку Карпат”.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ