Характеристика виникнення гнійно-запальних ускладнень та їх профілактика у породіль з патологічною крововтратою під час пологів - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Горького науково-дослідний інститут медичних проблем сімї УДК 618.514-005.1-002.3-08 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукЗахист дисертації відбудеться "__24_" ___січня_ 2007 р. о _14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сімї Донецького державного медичного університету ім. Не менше значення має патологічна крововтрата під час пологів і для материнської захворюваності. Одним з перспективних напрямків вивчення патогенезу розвитку ГЗУ на тлі патологічної крововтрати під час пологів є також пошук ендогенних факторів, які призводять до розвитку системної запальної відповіді та реалізації післяпологової інфекції в умовах розвиненої імуносупресії. Провести ретроспективний клініко-статистичний аналіз перебігу пологів і післяпологового періоду у породіль з патологічною крововтратою під час пологів і визначити частоту виникнення та структуру ГЗУ. Побудувати математичну модель прогнозування ризику розвитку ГЗУ у породіль з патологічною крововтратою під час пологів з урахуванням отриманих клінічних даних і результатів лабораторних досліджень, оцінити її ефективність.Результати обстеження даної групи хворих стали основою для побудови математичної моделі прогнозування ризику розвитку ГЗУ у породіль з патологічною крововтратою під час пологів, яку здійснювали шляхом нейромережевого моделювання з використанням програми Statistica Neural Networks (STATSOFT), для вибору оптимального порогу класифікації використовувався метод побудови кривих операційних характеристик - ROC процедура (C.E. На 2 етапі було проведено проспективне обстеження 101 породіллі з патологічною крововтратою під час пологів з обчислюванням прогностичного коефіцієнта та розподілом на групи високого та низького ризику щодо розвитку ГЗУ. На 4 етапі було розроблено та впроваджено комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти розвитку ГЗУ у породіль з патологічною крововтратою під час пологів. На 1 етапі обстежено 129 породіль з патологічною крововтратою під час пологів: вивчено їхній анамнез, екстрагенітальну патологію, проведено клінічний аналіз перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду. Отримана модель описується рівнянням: Pr = 0,00043?X1 0,183?X2 0,470?X3 - 0,0269?X4 1,01?X5 - 0,03?X6 0,122, де Pr - прогностичний коефіцієнт; X1 - обєм перелитої еритроцитарної маси (мл); X2 - температура тіла в першу добу після пологів; X3 - температура тіла на другу добу після пологів (0 у випадку, коли температура нижча за 37 ЄС й 1 - при підвищеній температурі); X4 - показник рівня гемоглобіну на третю добу післяпологового періоду (г/л); X5 - кількість еритроцитів у периферичній крові на третю добу післяпологового періоду (1012/л); X6 - вміст лімфоцитів у периферичній крові на третю добу післяпологового періоду (%).В дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо зниження частоти розвитку гнійно-запальних ускладнень у породіль з патологічною крововтратою під час пологів шляхом прогнозування ризику розвитку цієї групи ускладнень за допомогою запропонованої математичної моделі, вивчення показників імунологічного гомеостазу, рівня ендотоксинів грамнегативної мікрофлори у сироватці крові породіль й удосконалення лікувально-профілактичних заходів для цієї групи пацієнток. Виявлено, що домінуючими негативними факторами, які визначають ризик розвитку гнійно-запальних ускладнень в післяпологовому періоді у породіль з патологічною крововтратою під час пологів, є переливання донорської еритроцитарної маси, зниження вмісту гемоглобіну та еритроцитів у післяпологовому періоді, лімфоцитопенія, підвищення температури тіла понад 37,0 ЄС у 1-шу та 2-гу добу після пологів. Доведено, що у породіль з гнійно-запальними ускладненнями на тлі патологічної крововтрати під час пологів відзначається підвищений вміст ендотоксинів грамнегативних бактерій у сироватці крові на 1-шу добу післяпологового періоду (8,077±1,75 пкг/мл) у порівнянні з породіллями без гнійно-запальних ускладнень (3,724±0,69 пкг/мл) і з фізіологічною нормою (2,4±0,84 пкг/мл) в аналогічний період (р<0,05). Встановлено, що у породіль з гнійно-запальними ускладненнями на тлі патологічної крововтрати під час пологів концентрація TNF-б з 1-ї доби післяпологового періоду (165,2±34,73 пкг/мл) перевищує аналогічний показник у породіль без гнійно-запальних ускладнень на тлі патологічної крововтрати (61,93±14,04 пкг/мл) і фізіологічну норму (26,3±1,45 пкг/мл) (р<0,05) і має тенденцію до підвищення на 3-ю добу післяпологового періоду в порівнянні з вихідним рівнем (207,6±42,14 пкг/мл), у той час як у породіль без гнійно-запальних ускладнень спостерігається зниження аналогічного показника (40,22±12,22 пкг/мл).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ