Найбільш типові причини виникнення ділових конфліктів. Медіаторство як сприяння третьої сторони у вирішенні спірної проблеми та пошуку згоди. Специфічні особливості та методики розв"язання основних проблем в міжособистісних конфліктних ситуаціях.
Шипілов вважають, що описання конфлікту має базуватись на основі наступних груп основних понять: 1) сутність конфлікту; 2) Його ґенеза; 3) еволюція конфлікту; 4) класифікація конфлікту; 5) структура; 6) динаміка; 7) функції; 8) особистість в конфлікті; 9) попередження конфлікту; 10) вирішення; 11) методи вивчення конфлікту. Для класифікації конфліктів вибирають різні параметри: за характером протиріччя, яке лежить в основі конфліктів, виділяють конфлікти антагоністичні і неантагоністичні, внутрішні і зовнішні; по формі прояву - приховані і явні, згладжені і гострі; по сфері, де в якій виникають конфлікти - в сфері ділових відносин, в сфері неофіційних міжособових стосунків; по тому, хто приймає участь у конфлікті, - конфлікт між окремими членами колективу, між групою і кимсь, хто не є членом групи, між керівником і підлеглими; по змісту конфліктів - розходження оцінок і думок, взаємна антипатія, ображене самолюбство, заздрість, ревність. До найважливіших негативних функцій конфлікту в організації сьогодні конфліктологи відносять: * погіршення соціального клімату, зниження продуктивності праці, звільнення частини працівників в цілях вирішення конфлікту; Конфлікт може виконувати матеріальну і духовну функцію: матеріальна функція - це втрати і надбання матеріальних цінностей в процесі конфлікту, а духовна - конфлікти можуть грати роль стимулятора змін в духовній сфері; сигнальна функція - конфлікт показує певний стан організації; інформаційну - близька до попередньої, але більш широка. В конфліктах виявляються інтереси учасників конфліктів; функція диференціації - під впливом конфлікту відбувається процес соціальної диференціації; динамічну функцію - в суспільстві відбуваються зміни під впливом конфліктів; демаскуючу і маскуючу функції - з одного боку, конфлікти виявляються, а значить можуть контролюватися, а з іншого боку - одні конфлікти можуть приховувати інші; функції розподілу і обєднання - конфлікт розділяє людей з різними поглядами на групи, разом з тим обєднує навколо певних точок зору; функцію інтеграції і дезінтеграції - конфлікт обєднує людей із спільними інтересами, а з протилежними - розєднує; прогресивну і регресивну функцію - в даному випадку конфлікт оцінюється з точки зору розвитку організації і т. д.Конфлікти є явищем закономірним, вони виникають у будь-якій організації. Вирішення конфліктів потребує знання причин, наслідків, механізмів протікання конфлікту. Сьогодні конфлікт вивчається багатьма науками - психологією, соціологією, політологією, історією, філософією, педагогікою, правознавством, військовими науками і т.д. Конфлікти в організації можуть бути породжені неефективними плануванням; незбалансованістю робочих місць (збалансованість означає, що даному робочому місцю повинні приписуватися функції, забезпечені засобами, необхідними для їх виконання і неповинно бути засобів, не звязаних з якою-небудь функцією; обовязки повинні бути звязані тільки з даною сукупністю функцій); конфлікти можуть бути породжені недосконалими звязками між робочими місцями-технологічними, інформаційними, ієрархічними (одному підлеглому дають вказівки декілька начальників); у керівника занадто багато безпосередньо підлеглих йому; ініціатива повністю передана в руки підлеглих; існують так звані хибні круги управління - ніхто ні за що не відповідає, всі в однаковій мірі безвідповідальні і безвладні); браком ресурсів та інші. Якщо ж група чекає від свого учасника однієї поведінки, а керівник іншої - то, як правило, виникає конфлікт.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
