Характеристика участі України в митних механізмах Європейського Союзу й тенденції її подальшого розвитку - Статья

характеристика участі України в митних механізмах європейського союзу й тенденції її подальшого розвиткуЄвропейська інтеграція є пріоритетом зовнішньої політики України від грудня 1991 року, коли головуючий на той час у Європейському Союзі міністр закордонних справ Нідерландів офіційно визнав незалежність України, тим самим заклавши міжнародно-правові засади співпраці України та Європейського Союзу (далі - ЄЄ). Нею були вжиті заходи, спрямовані на впорядкування митних процедур, зокрема участь у таких універсальних міжнародних організаціях, як Всесвітня митна організація (World Customs Organization) і Світова організація торгівлі (World Trade Organization), що, у свою чергу, стало основним стимулом для участі України в таких міжнародних договорах, як Конвенція про створення Ради Митного Співробітництва (1950) [5], Міжнародній конвенції про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства (Найробська конвенція, 1980) [6], Міжнародній конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (1983) [7], Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбульська конвенція, 1990) [8], Рамкових стандартах безпеки та полегшення всесвітньої торгівлі Всесвітньої митної організації (2005) [9]. Биков процес узгодження митного законодавства поділить на чотири основних етапи: перший - із 1990 року до 1994 рік (підписання Угоди про партнерство і співробітництво (далі - УПС)) - період утвердження України як рівноправного учасника міжнародної спільноти; другий - починається з 1994 року, продовжується до набуття чинності УПС 1 березня 1998 року й започатковує співробітництво між Україною та ЄС у правовій, політичній, торгівельно-економічній та інших сферах; третій - починається із затвердження Стратегії інтеграції України до ЄС у 1998 році і триває до 2013 року - до закінчення переговорів щодо розробки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС; четвертий (сучасний етап) починається з 2014 року - підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і триває й зараз [11, с. Означена Угода передбачає митне співробітництво між Україною та державами-членами ЄС з питань обміну інформацією щодо митного законодавства й митних процедур, що є важливим аспектом удосконалення митної системи України та гармонізації митного законодавства ЄС; розробки спеціальних механізмів щодо експортних, імпортних і транзитних процедур; співробітництва в питаннях автоматизації митних і торговельних процедур, переходу до новітніх систем обслуговування та координації митниць; співробітництва в наданні технічної допомоги, зокрема сприяння в проведенні реформ у митних питаннях; обміну практичними навиками в проведенні митних операцій; сприяння координації між прикордонними агенціями з метою полегшення перетину митного кордону; взаємно визнають, якщо це необхідно, уповноважених трейдерів і митні контролі, хоча рамки цього співробітництва, імплементація та практичні заходи мають бути визначені спеціально створеним підкомітетом із питань митного співробітництва. Позитивними здобутками у сфері здійснення митної політики визначають: (1) взаємодію митних органів із субєктами господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність; завдяки такій взаємодії забезпечено зростання додаткових надходжень до Державного бюджету України; (2) налагодження ефективної взаємодії з митними службами інших держав найбільших торгівельних партнерів України з метою виявлення корупційних тіньових схем у зовнішньоекономічній діяльності й організованих угруповань, що ведуть злочинну діяльність у зовнішньоекономічній сфері та займаються легалізацією кримінальних коштів; (3) запровадження системи електронного декларування, що здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках [18, с.