Характеристика стада бурої молочної худоби за господарсько-біологічними якостями в умовах агрофірми - Магистерская работа

3.3 Морфофункціональні властивості вимяОднак кожна порода великої рогатої худоби створювалась у районі свого історичного місця проживання під впливом природного і штучного відбору і є пристосованою до умов даного оточуючого середовища. Коли під впливом природи і людини відбуваються зміни навколишнього середовища, то тварини повинні пристосовуватись до цілого ряду факторів, які іноді впродовж багатьох поколінь визначають їх спосіб життя і впливають на продуктивність та плодючість. Вважається, що при пристосуванні до нових умов середовища тварина спочатку страждає, часто піддається хворобам і це відбувається тим складніше, чим більша різниця в умовах старого і нового місця знаходження. Основні селекційні ознаки проявляють значну генетичну мінливість в межах основних порід худоби, що викликано генетичною неоднорідністю стад, різною інтенсивністю відбору в них, специфікою сполучення генетичних груп і неспівпаданням умов середовища. Виходячи з цього, домінуючими факторами розвитку стад є популяційно-генетичний стан материнського покоління корів, генотипові особливості бугаїв-плідників, що використовуються у стаді і характер змін у технології виробництва продукції.За цей період було імпортовано 443 голови телиць і нетелей, а також 93 бугаїв-плідників у Харківську і Закарпатську області. Дорослі корови лебединської породи мали надій вище на 360 кг молока в порівнянні з завезеними імпортними тваринами швіцької породи. Для покращання бурої худоби з 1977 по 1984 роки на Україну було імпортовано 13 бугаїв-плідників з США, Канади і Австрії в Сумське, Чернігівське і Закарпатське облплемобєднання. В результаті широкого використання швіцької породи в країнах СНД для схрещення з місцевою худобою і цілеспрямованою селекцією в помісних стадах були виведені нові породи худоби, в генотипі яких поєднувались цінні якості поліпшуючої породи і екологічні особливості, а також спадковість місцевої худоби. Бура карпатська порода була виведена в гірських районах Закарпатської області України шляхом складного відтворного схрещення аборигенної карпатської худоби ріжка і мокань зі швіцькою породою.Відстань до обласного центру - 155 км, відстань до районного центру - 15 км, відстань до найближчого населеного пункту (село Хоменкове ) - 4 км .У північній частині землекористування господарства проходить залізнична дорога Москва - Київ. Також просліджується тенденція зменшення площ під зернові культури на 217 га, сінокоси - 5,7 га, пасовища - 60,8 га, що в першу чергу негативно для галузі тваринництва, так як загальне поголівя залишилось практично на одному рівні. Звертає на себе увагу відсутність посівів кормового буряку, який є джерелом цукру, особливо для великої рогатої худоби. Загальна врожайність зернових культур достатньо висока і вона з роками збільшується. Наявність поголівя тварин у господарстві представлено в таблиці 3, з якої видно що загальне поголівя худоби дещо збільшилось, хоча поголівя корів залишилось незмінним.Обєктом наших досліджень є 60 голів корів агрофірми “Бистрицька” Кролевецького району Сумської області, надій яких за найвищу лактацію становить 3840 кг молока на корову. Матеріалами для виконання магістрської роботи послужили: - загальні відомості про господарство; Молочна продуктивність дійних корів насамперед залежить від забезпеченості раціонів повноцінним протеїном. Рівень протеїнового живлення має найбільший вплив на вміст у молоці білка та жиру. При організації годівлі новотільних корів велике значення має не тільки рівень протеїнового живлення, але і його біологічна повноцінність, тобто вміст в раціонах незамінних амінокислот.Індивідуальний розвиток тварини має велике значення, перш за все тому, що у процесі росту тварина набуває не тільки породних особливостей, але і особливості екстерєру, конституції, продуктивності тощо. Становлення важливих господарсько - корисних ознак таких як молочність відбувається під впливом спадкової здатності організму в конкретних умовах середовища. Тому для одержання високопродуктивних тварин, треба вміти їх вирощувати з урахуванням майбутньої бажаної продуктивності. В таблиці 11 наведено показники росту та розвиту тварин. Аналіз одержаних даних показує, що ріст тварин господарства був досить динамічним і в середньому відповідав фізіологічним вимогам для забезпечення оптимально необхідного прояву генетичного потенціалу майбутньої молочної продуктивності.Доведено, що підвищення сервіс - періоду позитивно впливає на продуктивність за 305 днів лактації,тому що зниження лактаційної кривої найчастіше починається у тварин з моменту утворення зиготи. Аналіз даної таблиці підтверджує те, що первістки даного господарства з тривалістю менше 40 днів мали найнижчу продуктивність і найгірший вміст жиру в молоці, що також може бути повязано з тривалістю лактації, бо найвищій жир спостерігається в кінці лактації.Також відмічено вплив сервіс - періоду на живу масу тварин. Таким чином, корови - первістки бурої молочної породи племядра характеризуються добрим розвитком морфологічних ознак вимені,

ЗМІСТ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Акліматизація великої рогатої худоби

1.2 Швіцька худоба на Україні і її участь у створенні і вдосконаленні бурих порід

2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

2.1 Місце та обєкт досліджень

2.2 Методика виконання роботи

3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Характеристика росту та розвитку молодняку

Реферат

Випускна робота магістра виконана на 56 сторінках компютерного тексту, включає 19 таблиць , список використаної літератури містить 23 назви підручників, статей та наукових і методичних розробок.

Тема досліджень “Характеристика стада бурої молочної худоби за господарсько біологічними якостями в умовах агрофірми „Бистрицька„ Кролевецького району Сумської області”.

На Україні, особливо в певних природно - кліматичних зонах, важливу роль відіграє бура худоба. У північно - східному регіоні вона представлена лебединською. Вдосконалення вітчизняних бурих порід на сучасному етапі здійснюється за рахунок залучення кращого світового генетичного матеріалу швіцької породи, як селекційного формування молочного типу будови тіла, поліпшення технологічних якостей худоби на основі створення вітчизняної системи селекції.

У звязку з цим виникла необхідність цілеспрямованої селекції північно-східного молочного типу в напрямку значного підвищення продуктивного потенціалу, консолідації у бажаному типі, формування високопродуктивної бурої молочної худоби, в якій знайдуть відображення такі обєктивні переваги бурих порід, як висока молочна продуктивність, добра сиропридатність молока, через підвищений вміст білка та певних його фракцій, підвищена акліматизаційна спроможність, значне продуктивне довголіття відбувається під впливом спадкової здатності організму в конкретних умовах середовища.

Становлення важливих господарсько - біологічних якостей таких як молочність відбувається під впливом спадкової здатності організму в конкретних умовах середовища.Тому для одержання високопродуктивних тварин, треба вміти їх вирощувати з урахуванням майбутньої бажаної продуктивності.

На підставі проведених досліджень і розрахунків визначена ефективність заходів і надані конкретні пропозиції для впровадження основних розробок у виробництво.

ВСТУП

У вирішенні проблеми забезпечення населення продуктами харчування провідне місце відводиться збільшенню виробництва продукції тваринництва. Прискорене досягнення поставленої мети забезпечує високий генетичний потенціал порід, який підтримується і зростає завдяки ефективному селекційному процесу. Генетичне поліпшення наявних і створення нових порід, типів, ліній, стад є основою селекційних програм при роботі з популяціями та з окремими племінними господарствами.

На Україні, особливо в певних природно - кліматичних зонах, важливу роль відіграє бура худоба. У північно - східному регіоні вона представлена лебединською, в західному - бурою карпатською породами. Масив цих порід формується за рахунок використання на материнських породах швіцької худоби з кінця Х1Х до середини ХХ сторіч. Удосконалення вітчизняних бурих порід на сучасному етапі здійснюється за рахунок залучення кращого світового генетичного матеріалу швіцької породи, як селекційного формування молочного типу будови тіла, поліпшення технологічних якостей худоби на основі створення вітчизняної системи селекції .Використання в селекції бурої худоби швіцької породи різного селекційного напрямку ( Західної Європи, Північної Америки ) обумовило певну неоднорідність за типом будови тіла та продуктивними ознаками, що ставить додаткові завдання в період формування типів та окремих стад.

У звязку з цим виникла необхідність цілеспрямованої селекції лебединської худоби в напрямку значного підвищення продуктивного потенціалу, консолідації у бажаному типі, формування високопродуктивної бурої молочної породи, в якій знайдуть відображення такі обєктивні переваги бурих порід, як висока молочна продуктивність, добра сиропридатність молока, через підвищений вміст білка та певних його фракцій, підвищена акліматизаційна спроможність, значне продуктивне довголіття.