Характеристика складових територіального поділу праці та їх аналіз - Курсовая работа

Критеріями рівня економічного розвитку країни є обсяг валового національного продукту, що припадає на одного громадянина; обсяг ВНП на одного працюючого (продуктивність праці); розмір доходів на одного громадянина Істотним фактором розвитку світового господарства виступає міжнародний розподіл праці, що передбачає випереджаючий розвиток у певних країнах окремих галузей економіки, в яких кожна країна має власні переваги, тобто вищу продуктивність праці і нижчі витрати виробництва порівняно з іншими країнами. Міжнародний поділ праці втілюється в міжнародній спеціалізації, кооперації та комбінуванні виробництва. Спочатку міжнародний поділ праці формувався під впливом природних факторів (кліматичних умов, мінеральних ресурсів, земельного фонду). Слабка включеність України в міжнародний поділ праці не тільки не відповідає, а й суперечить її національним інтересам, бо залишає економіку країни поза розвитком світових продуктивних сил, провідних напрямів сучасної науково-технічної революції, що призводить до виштовхування її на узбіччя світового економічного прогресу.У країнах, які широко використовують можливість брати участь у міжнародному поділі праці, як правило, вищі темпи економічного розвитку. Міжнародний поділ праці також передбачає розвиток економіки країн з розрахунком на завезення ряду товарів та послуг з-за кордону, наявність між країнами або регіонами не лише торгівельних стосунків, але й кредитних, науково-технічних, виробничих, транспортних звязків. Останнім часом у міжнародному поділі праці блискуче проявилися такі тенденції, як різке поглиблення спеціалізації, зрощування національних господарств розвинених країн у міжнародній кооперації, поглиблення інтеграційних процесів, вплив міжнародних корпорацій, поява країн «над експортерів», перенесення деяких галузей з розвинених країн до країн, що розвиваються. Міжнародний поділ праці включає обмін між країнами як готовими виробами, так і сировиною, продуктами харчування, робочою силою. Західна Європа забезпечується сировиною з Африки (15%), Канади (12%), Латинської Америки (10%), Перської затоки, а також країн Східної Європа (газ, нафта, фосфати, залізна руда, кольорові метали).Формуючись на основі технічного та технологічного поділу праці, під дією не тільки економічних, а й політичних сил, міжнародний поділ праці відображає рівень інтернаціоналізації продуктивних сил суспільства, ступінь розвитку продуктивної сили праці, її функціональної розгалуженості та дієздатності. У свою чергу міжнародна спеціалізація має такі напрямки: 1) Виробничий напрямок включає спеціалізацію: міжгалузеву; внутрішньогалузеву; окремих підприємств. Така спеціалізація отримала розвиток при виробництві масової продукції: автомобілів, радіоапаратури, тракторів тощо - і поширюється на випуск двигунів, електрообладнання, підшипників, коробок передач, приборів і т.п. Міжгалузева спеціалізація передбачає зосередження в окремих країнах певних галузей виробництва при відсутності цілого ряду інших галузей. Ці країни мають приблизно однакову галузеву структуру виробництва і можливість окремої країни посісти певне місце у міжнародній спеціалізації шляхом випуску найпомітнішої продукції, що залежить від рівня витрат на галузеві науково-дослідні роботи.У міжнародному поділі праці існує визначена сукупність факторів, що впливають на його розвиток, ступінь і масштаби участі в ньому тих або інших країн. У країнах, які широко використовують можливість брати участь в міжнародному поділі праці, як правило, вищі темпи економічного розвитку. І навпаки, в країнах, які не зуміли знайти своє місце у міжнародному поділі праці, - нижчі темпи розвитку або навіть спостерігається згортання виробництва, адже раніше головну роль відігравали природно-географічні умови: клімат, природні ресурси, розміри території, чисельність населення, економіко-географічне розташування. Паралельно з науково-технічним прогресом у міжнародному поділі праці значну роль почали відігравати і соціально-економічні умови: - досягнутий рівень економічного і науково-технічного розвитку; Реалізація переваг міжнародного поділу праці забезпечує країні в процесі обміну отримання різниці між міжнародною і внутрішньою ціною експортованих товарів та послуг, а також економію внутрішніх витрат від скорочення національного виробництва внаслідок використання дешевого імпорту.З розвитком економіки, зростанням економічного потенціалу держав зростає і значення міжнародних економічних звязків. Потреби і вимоги до якості та різноманітності сировини, рівня підготовки трудових ресурсів, технічної оснащеності та рівня менеджменту зросли настільки, що навіть найбагатші на природні ресурси країни (наприклад, США та Росія) не можуть орієнтуватися на повну самозабезпеченість, так само, як і країни з потужним економічним потенціалом і великими фінансовими можливостями не можуть однаково ефективно розвивати всі галузі матеріального виробництва Та сфери послуг.

Зміст

Вступ

Розділ 1.Сутність, форми, фактори, основні напрямки міжнародного поділу праці на сучасному етапі

1.1 Сутність міжнародного поділу праці

1.2 Форми міжнародного поділу праці

1.3 Фактори розвитку і причини участі країн у міжнародному поділі праці

1.4 Міжнародні економічні звязки

Розділ 2. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці

2.1 Сучасний стан зовнішньоекономічних звязків України

2.2 Механізм зовнішньої діяльності України

2.3 Характеристика складових територіального поділу праці та їх аналіз

2.4 Проблеми участі України у міжнародному поділі праці

2.5 Можливості участі України в міжнародному поділі праці

Висновки

Список використаних джерел

Додатки