Характеристика системи публічного адміністрування за кордоном - Реферат

бесплатно 0
4.5 117
Дослідження сутності публічного адміністрування, яке пов’язане із законодавчою, виконавчою і судовою сферами влади. Розгляд відомостей системи публічного адміністрування в Україні та за кордоном. Аналіз досвіду реалізації публічної служби у Франції.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Виконала: студентка 5-го курсу групи МОІА - 51Державна служба розглядається в зарубіжних країнах як державний апарат, що на практиці здійснює функції держави. У більшості європейських країн концепції державної служби складалися на основі теорії держави, складовою якої стала теорія дихотомії (розподілу) влади Вудро Вільсона і “раціональної бюрократії” Макса Вебера, що справили значний вплив на створення і функціонування постійної і професійної державної служби в США, Європі та за її межами.У широкому сенсі під публічним адмініструванням розуміють всю систему адміністративних інститутів із ієрархією влади, за допомогою якої відповідальність за виконання державних рішень спускається зверху донизу. Широке розуміння поняття “публічне адміністрування” в сучасній вітчизняній науковій літературі відповідає поняттю “державне управління” [4]. Публічне адміністрування реалізується публічними службовцями, які працюють у публічних організаціях і виконують широке коло завдань. Відповідно до “Концепції реформування публічної адміністрації в Україні” компетенція публічних службовців обмежується виконанням організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій: “публічними службовцями є особи, що обіймають адміністративні посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій” [5]. У “Концепції реформування публічної адміністрації” публічна служба розглядається як професійна, політично нейтральна цивільна служба в органах державної влади та органах місцевого самоврядування [5].До державних службовців у Франції належать чиновники, які працюють на посадах різних типів в установах центрального і місцевого рівнів (центральні та деконцентровані адміністрації). Чиновники, які в них працюють, підпорядковані префектурам і субпрефектурам, а також регіональним і департаментським управлінням різних міністерств (департаментські управління Міністерства забезпечення, Міністерства сільського і лісового господарства, Міністерства із санітарних і соціальних питань тощо). Проте, з різних причин, деякі служби відхиляються від цієї ієрархії: служби міністерства Національної освіти підпорядковуються ректору, служби міністерства юстиції та служби міністерства захисту - воєнному керівництву, і, звісно, всі делокалізовані підрозділи центральних служб. На службі охорони здоровя (725000 осіб) перебувають працівники публічних лікарень, домів престарілих, департаментських установ допомоги дитинству, публічних установ для дітей і підлітків-інвалідів або дітей з відхиленнями, публічних або напівпублічних центрів-притулків і центрів соціальної адаптації. Чиновники всіх трьох служб керуються єдиним загальним статутом публічної служби, основу якого складають чотири закони: № 83-634 від 13 липня 1983 р.Вона будувалася на основі принципів відданості службі, законності, єдності, професійності і стабільності. Законодавство ФРН класифікує державних службовців на дві великі групи: чиновників і осіб найманої праці (службовців і робітників). Умови проходження служби чиновників у Німеччині суттєво відрізняються від умов трудової діяльності найманих працівників: для перших вони визначаються призначенням; для службовців і робітників вони засновуються на договорі приватного права; права і обовязки чиновників регулюються законом про державну службу. Винагорода службовців установлюється тарифом з урахуванням їхнього віку й особливостей виконуваної роботи; чиновник має довічне призначення, службовців можуть звільнити; на відміну від чиновників робітники і службовці не несуть дисциплінарної відповідальності; на них поширюється загальне адміністративне право; для чиновників діє беззаперечна заборона на організацію страйків; для працюючих за наймом право на страйки зберігається; держава несе всі видатки з утримання чиновництва. Загальний закон про правовий статус державних службовців ФРН встановлює чотири види посад державних службовців: 1. нижчий рівень служби (проста служба);Отже, як видно з вищевикладеного, публічна служба в ФРН означає діяльність з метою виконання загальнодержавних завдань управління. До неї включаються публічні службовці (чиновники), службовці і робітники. Закон встановлює чотири рівні посад публічної служби: нижчий (проста служба), середній (середня служба), підвищений (відповідальна служба) і вищий (вища служба). Публічним службовцям (чиновникам) у межах кожного рівня присвоюються ранги, усього їх 16. Це знайшло своє віддзеркалення в законі про публічну службу, згідно з яким чиновники мають право брати участь у діяльності політичних партій і добиватися парламентської карєри.

План
Зміст

Вступ

1. Основні відомості системи публічного адміністрування в Україні та за кордоном

2. Досвід реалізації публічної служби у Франції

3. Публічна служба Німеччини

Висновки

Список використаної літератури

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?