Розгляд сутності правової системи та її відмінностей від інших правових категорій. Класифікація правових систем. Визначення поняття норми права. Характеристика особливостей формування та основних етапів розвитку романо-германської правової сім’ї.
Вона повязана з правом Стародавнього Риму, але більш ніж тисячолітня еволюція значно віддалила не тільки матеріальні і процесуальні норми цього права, але і саму концепцію права і правової норми від того, що було визнане за часів Августа і Юстініана. Романо-германські правові системи як би продовжують римське право, вони результат його еволюції, але жодним чином не є його копією. Вона вийшла далеко за межі колишньої Римської імперії і розповсюдилася на всю Латинську Америку, значну частину Африки, країни Близького Сходу, Японію, Індонезію. Система відрізняється нормативною упорядкованістю й структурованістю джерел, стійкими демократичними правовими принципами, забезпеченням строгої юридичної техніки. Носіями і рушійною силою даної системи були найбільш могутні держави: два тисячоріччя тому Римська імперія, а потім зароджуються й розвиваються держави Європи - Франція, Німеччина й інші, їхній вплив на життя Європи й країн інших континентів, як у культурологічному змісті, так і у військово-політичному й економічному, був беззаперечним.Під правовою системою розуміється сукупність внутрішньо узгоджених, взаємозвязаних, соціально однорідних юридичних засобів (явищ), за допомогою яких публічна влада надає регулятивно-організуючу і стабілізуючу дію на загальні відносини, поведінку людей і їх обєднань (закріплення, регулювання, дозвіл, зобовязання, заборона, переконання і примус е, стимулюванні і обмеженні, превенції, санкціях, і т.д.). Якби вираз «правова система» був лише простим синонімом обєктивного (або позитивного) права, то його значення було б сумнівним. Одна з таких категорій - правова система, що дає можливість аналізувати й оцінювати всю правову реальність в цілісному вигляді, а не окремі її компоненти. Право - ядро і нормативна основа правової системи, те, що звязує і цементує ланку. Крім права як стрижньового елементу правова система включає безліч інших доданків: правотворчість, правосуддя, юридичну практику, нормативні, правозастосовчі і право тлумачні акти, правовідносини, субєктивні права і обовязки, правові установи (суди, прокуратура, адвокатура), законність, відповідальність, механізми правового регулювання, правосвідомість і ін.Множинний, неоднорідний характер національних правових систем викликав численні спроби розбити їх на групи, здійснити їх класифікацію за класами, типами, виходячи з тих чи інших критеріїв. Слід, проте, констатувати, що визначення кількості сімей, груп, класів, типів, правових систем і належна їх класифікація завжди були і є дискусійними питаннями. Під правовою системою в «широкому» розумінні (правовою сімєю) мають на увазі більш-менш велику сукупність, класифікацію типів національних правових систем, близьких за конструктивними, техніко-юридичними та іншими особливостями. У різний час як критерії класифікації висувалися такі: різна роль правових джерел у правових системах, у звязку з чим розрізнялися: континентально-європейське, англо-американське та ісламське право (Леві-Ульман); ідеологічний і техніко-юридичний критерій з виокремленням трьох правових сімей: романо-германського, загального права і соціалістичної, а також «інших систем», мало повязаних між собою, - ісламського, іудейського права, права країн Азії і Мадагаскару (Рене Давид);Романо-германське право (національні правові системи Франції, ФРН, Італії, Іспанії і ін.) - сімя правових систем, що характеризується таким високим рівнем нормативних узагальнень, який досягається за допомогою кодифікуючих актів законодавчих або інших правотворчих органів і виражений в абстрактно сформульованих нормах, у формуванні логічно завершеної структурно замкнутої («закритої») нормативної системи. Відповідно до цього правові системи даної групи мають зовнішність нормативно-законодавчих і в масовій правосвідомості сприймаються як такі, де право виступає переважно у вигляді «закону». У континентальній Європі подолання феодальної роздробленості, створення централізованих держав, політичне затвердження соціально-економічного єдиного товарно-ринкового господарства, режиму демократії здійснювалося переважно через центральні органи державної влади, які взяли на озброєння такі ефективні засоби соціального регулювання, як закони, кодекси, абстрактні норми, що містяться в них (нормативні узагальнення високого рівня). Відзначаючи це вирішальне джерело, необхідно вказати на те, що до XVII-XVIII ст., тобто до часу, коли реально в соціальному житті виявилася потреба в нормативно-регулятивному інструменті, який міг би бути використаний для вирішення вказаних вище завдань, у державних органів «під рукою» опинилися такі матеріали правової культури, які і зумовили особливості правових систем континентальної Європи.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика поняття - правова система
1.1 Сутність правової системи та її відмінність від інших правових категорій
1.2 Класифікація правових систем
Розділ 2. Характеристика романо-германської правовї системи
2.1 Формування та основні етапи розвитку романо-германської правової сімї
2.2 Структура права в романо-германській правовій системі
2.3 Поняття норми права
Висновок
Список використаних джерел правовий норма романський германський
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
