Ринок праці в економічній системі: функції, складові частини, необхідні умови функціонування. Специфіка і структура ринку робочої сили. Сучасні тенденції розвитку ринку праці в Україні, державне регулювання зайнятості населення, соціальна політика.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Київський національний економічний університет імені Вадима ГетьманаРух товарів та послуг у здоровій економіці, орієнтованій на критерії ефективності і здатній до саморегулювання, відбувається на основі ринкових відносин. У ринковій економіці товар робоча сила купується і продається на ринку праці. Як економічна категорія ринок праці представляє собою систему виробничих відносин між робітниками, підприємцями і державою, по-перше, з приводу обміну індивідуальної здібності до праці на фонд засобів, необхідних для відтворення робочої сили, та, по-друге, з приводу розміщення робітників в системі суспільного розподілу праці у відповідності до законів товарного виробництва та обороту.Функціонування ринкової економіки відбувається на кількох взаємоповязаних ринках: ринку нерухомості, кредитів і капіталу, основних засобів виробництва, споживачів товарів та праці. Ринок праці є системою суспільних соціальних відносин, повязаних з наймом і пропозицією праці, тобто з купівлею і продажем; це також економічний простір - сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці і продавці праці; це механізм, що забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями і найманими працівниками та регулює її попит та пропозицію. Ринок праці не вичерпується відносинами по працевлаштуванню безробітних та заповненню вакансій, а охоплює всю сферу найманої праці, обєктом політики ринку праці повинне бути широке коло трудових відносин і все економічно активне населення. Держава, як субєкт ринку праці виконує такі функції: · соціально-економічну, повязану із забезпеченням повної зайнятості, насамперед через стимулювання робочих місць у всіх секторах економіки; Менша частина сукупного ринку праці з причин природного, механічного та економічного руху робочої сили і робочих місць виявляється вільною і потребує задоволення попиту та пропозиції шляхом зведення здобувачів роботи з вакантними робочими місцями.Зайнятість тут повинна розглядатися як один із головних орієнтирів розвитку економічної системи, який визначає перегрупування фінансових, матеріальних і трудових ресурсів в народному господарстві, пріоритетних напрямів НТП, розміщення продуктивних сил, шляху підвищення якості і рівня життя. Державна політика зайнятості населення, в Україні базується на таких принципах: - забезпечення рівних можливостей усім громадянам в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки; Пільги і компенсації вивільненим працівникам: 1) Працівнику вивільненому з підприємства зберігається середня заробітна плата на період працевлаштування, але не більше як на 3 місяці з урахуванням виплати вихідної допомоги. Умови виплати допомоги по безробіттю громадянам зареєстрованим на загальних підставах: - допомога по безробіттю виплачується з восьмого дня після реєстрації громадянина у державній службі зайнятості до працевлаштування, але не більше 360 календарних днів протягом двох років; Розміри допомоги по безробіттю громадянам, зареєстрованим на загальних підставах: економічний соціальний ринок праця а) не менше 50% середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної галузі за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, якщо громадянин протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працював не менше 26 календарних тижнів;Від того, наскільки успішно функціонує економіка, у якій фазі економічного циклу вона перебуває, як сполучаються ринкові засади функціонування і державне регулювання, чим характеризується поведінка головних субєктів ринку залежить попит на робочу силу та її пропозиція, обсяг зайнятості й рівень безробіття [4]. Наразі продовжує утримуватися високий рівень вимушеної неповної зайнятості працівників. Так, кількість працюючих у режимі скороченого робочого дня (тижня) у січні 2010 року становила 944,7 тис. осіб, або 8,8% кількості штатних працівників (у січні 2009р. Найбільш поширеним вищезазначений режим роботи був у будівництві, де в таких умовах працював кожний четвертий працівник, у промисловості та діяльності транспорту - кожний шостий. Найбільша потреба підприємств була у кваліфікованих робітниках з інструментом (17,3% від загальної кількості вільних робочих місць на кінець грудня 2009р.), працівниках найпростіших професій у сфері торгівлі, послуг, промисловості, будівництва та транспорту (15,3%) і робітниках з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (11,6%) [5].Отже, ринок праці є системою суспільних соціальних відносин, повязаних з наймом і пропозицією праці, тобто з купівлею і продажем; це також економічний простір - сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці і продавці праці; це механізм, що забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями і найманими працівниками та регулює її попит та пропозицію.
План
Зміст
Вступ
1 Ринок праці в економічній системі.
2 Державне регулювання зайнятості населення в Україні
3. Сучасні тенденції розвитку ринку праці в Україні
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
