Тварин, які називаються у повсякденному житті "рибами", включають всіх хребетних, які дихають зябрами і мають парні кінцівки у вигляді плавців. Риби це тип хордових. Домінуючі за чисельністю види у річці Уж. Розподіл видів риб по течії річки Уж.
Група тварин, які називаються у повсякденному житті „рибами”, включають всіх хребетних, які дихають зябрами і мають парні кінцівки у вигляді плавців. Вона включає в себе три класи, з яких один - круглороті (сюди відносяться міноги і міксини) разом з групою давно вимерлих панцирних риб - яка відноситься до особливої гілки безщелепних, а два інших - хрящові риби (акули, скати, химери) і кісткові - до гілки щелепноротих того ж підтипу хребетних. Це надзвичайно різноманітна група водних хребетних тварин, в якій налічується від 20 до 22 тисячі видів (Линденберг, 1971), що обєднується за сучасними поглядами у два самостійні класи: хрящові (Chondrichthyes) та кісткові (Osteichthyes) риби. Причому слід мати на увазі, що „інвентаризація” риб ще далеко не закінчена і щорічно в спеціальній літературі публікуються десятки описів нових видів, головним чином з числа риб, які заселяють глибини Світового океану і маловивчені водойми тропічної зони. Говорячи про риби, не можна не згадати про чисельну армію риболовів-любителів, які і літом і зимою годинами проводять з вудочкою, спінінгом або з підводною рушницею на річках, озерах, водосховищах і морських узбережжях.Для написання курсової роботи послужили особисті спостереження за рибами річки Уж, а також матеріали зібрані в наслідку аналізу літературних даних. Вивчення іхтіофауни проводили відловом риб, який здійснювали за допомогою вудилищ, спінінгів, банок і гачків. Для відлову риб вудилищами використовували телескопічні вудилища довжиною 3-4 м; волосінь діаметром 0,16-0,20 мм, гачки №4; грузила-дробінки і поплавки з пінопласту і гусиного пера. При лові на вудилище з гусиним пером, грузила не ставились для того, щоб відловлювати риб в верхніх шарах води. При цьому використовувались насадки: кімнатні і сірі мясні мухи, коники, гусінь, личинки одноденок і веснянок, дощові червяки.Живиться комахами, які падають з навислих над водою дерев, їхніми личинками, рачками, молюсками, крупні форелі можуть живитися дрібною рибою (голян, бички) і пуголовками жаб. Він тримається у відносно глибоких місцях з піщаним або трохи замуленим дном як в озерах, так і у ріках, де уникає ділянок із сильним плином. Самки, відкидавши ікру, відразу ж ідуть у більше глибокі місця, а самці частіше залишаються на нерестовищах. Так, у щуки при довжині тіла 25 см і вазі 155 г виявлено 1,6 тис. ікринок, а в самки довжиною тіла 91 см і вагою 10 кг - 197 тис. ікринок. В самки довжиною 21 см і вагою 194 г виявлено 22 тис. ікринок, а в самки довжиною 25 см і вагою 305 г - 29 тис. штук.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Огляд літератури
2. Фізико-географічна характеристика р. Уж.
3. Матеріали та методика роботи.
4. Огляд іхтіофауни річки УЖ.
Висновки
Література
Список литературы
1. Веселов Е.А., Определитель прісноводних рыб фауны СССР, - М: Просвещение, 1977 - 238 с.
2. Колюшев І.І., Короткий визначник риб Закарпатської області УРСР, - Ужгород: Видавництво УЖДУ, 1949 - 33 с.
3. Берг Л.С., Рыбы пресных вод СССР и сопредельных стран ч.ІІ., -1949г.
4. Куркин Б.М., Я. Щербуха, Любительское рыболовство, Урожай, 1977, - 240 с.
5. Владыков В., Рыбы Подкарпатской Руси и их главнейшие способы лова, Ужгород, - 1926.
6. Жизнь животных том 4 часть 1, Москва 1971, - 656 с.
7. Павлов, Фауна України том 8, - К: Наукова думка, 1980 - 350с.
8. Оманни Ф., Рыби, - М: Мир, 1975 - 192 с.
9. Otakar Stepanek, Vrezkovу atlas ryb, Obojzivelnikov, A. Plazov, -Bratislava: Slovenske pedagogicke nakladatelstvo, 1986, 240 st.
10. Власова Е.К., Материалы по ихтиофауне Закарпатья, - Л: Издательство Львовського государственного университета, 1956.
11. Botta Istvan, A hasai halakrol, Mezogazdasagi Kiado, Budapest, 1985 u 88 ct.
12. Берг Л.С., Рыбы пресных вод СССР и сопредельных стран, ч. I-II-III, 1948, 1949, 1950.
13. Жадин В.И., Жизнь пресных вод, т. III, 1950.
14. Коненко А.Д., Гидрохимия малых рек УССР, Киев, 1952.
