Характеристика рівня технології природоохоронних процесів виробництва емалей і фарб - Курсовая работа

Розрахунок процесу розсіювання в атмосферу шкідливих речовин, що містяться у викидах обєкта промисловостіПідняття хімічної промисловості дало великий поштовх на розвиток лакофарбового виробництва, яке являється одною з найстаріших її галузей. 6% хімічної промисловості становить лакофарбове виробництво, яке включає в себе виготовлення напівфабрикатів - компонентів лакофарбових матеріалів (плівкоутворювальних речовин, пігментів, пластифікаторів, тощо) і виготовлення на їх основі фарб і емалей. Лакофарбові матеріали (ЛФМ), до яких відносяться емалі і фарби, мають дві основні функції: декоративну і захисну.Переважно лакофарбові матеріали використовувались в іконописі, тому зазвичай їх виготовляли при монастирях, а також першими продуцентами фарб в Україні були гончарі. Кожний митець мав свій рецепт виготовлення фарб і тримав його в таємниці Сировиною для їхнього приготування в той час були різні природні продукти. В Росії за часів Петра I був великий попит на фарби, в звязку з тим і збільшувалась кількість промисловців. Якщо в країнах ЄС обсяги продажу фарб на душу населення становлять 12 кг, а в найбільш розвинених (наприклад, в Великобританії) - 20 кг, то в Україні в 2004 році цей показник сягав 4,4 - 4,5 кг. За оцінками маркетологів в 2004 році український ринок лаків і фарб досяг обсягів виробництва у 280-290 тис. т.Для одержання емалей і фарб використовують плівкоутворювальні (сполучні) речовини, олігомери (полімери), пігменти та наповнювачі, розчинники і розріджувачі, а також різні добавки спеціального призначення (сикативи, пластифікатори, ПАР тощо)[5]. Основу будь-якого лакофарбового матеріалу становлять плівкоутворювальні (сполучні) речовини. Плівкоутворювальні речовини - це високомолекулярні синтетичні або природні речовини, також їх суміші, разом з іншими компонентами лакофарбових матеріалів при нанесенні тонким шаром розчину, дисперсії чи розплаву здатні формувати покриття в результаті фізико-механічних чи хімічних властивостей [10]. Також сполучними речовинами в ЛФМ є такі матеріали: полімери - використовуються у полімерних фарбах, лаках, емалях; каучук - у каучукових фарбах; похідні целюлози - у нітролаках; оліфи - в олійних фарбах; клеї (тваринний і казеїновий) - у клейових фарбах; неорганічні вяжучі речовини - цементних, вапняних, силікатних фарбах[19]. Пігменти бувають природні (крейда, вохра, мумія, залізний сурик, кіновар) і штучні пігменти з великою фарбувальною здатністю, розбавляють білим тонкодисперсним наповнювачем, що здешевлює барвистий склад.Водоемульсійні фарби складаються з плівкоутворювальних речовин, пігментів, наповнювачів, води і допоміжних функціональних речовин - емульгаторів, диспергаторів, стабілізаторів, згущувачів, піногасників, антисептиків, інгібітори корозії, а також з структуруючих добавкок. Із органічних пігментів використовують азопігменти (червоний пігмент, оранжевий, жовтий і ін.) і фталоціанінові (блакитний, зелений), а з наповнювачів застосовують тальк і барит, рідше - крейду і азбест, а каолін в деяких випадках можуть використовувати як добавку. До них відносять диспергатори - це речовини, змочувальні пігменти і наповнювачі, що пришвидшують їх диспергування в рідкому середовищі і рівномірний розподіл у фарбах. Технологічний процес виготовлення водоемульсійних фарб складається з наступних етапів: приготування напівфабриката - водяного розчину допоміжних речовин (добавок); диспергування в напівфабрикаті пігментів і наповнювачів; змішання пігментних паст з попередньо підготовленою водяною дисперсією плівко утворюючої речовини (емульсії або латексом); типизація і розлив готової фарби в тару. Технологія утворення водоемульсійних фарб розпочинається із приготування розчину добавок додаванням до нього води, утворений розчин за допомогою насосу прямує в бункер для пігментів, в змішувач.На підприємстві лакофарбової промисловості забруднення грунтів, атмосферного повітря і січних вод відбувається при виробництві продукції, а також при митті апаратури чи підлоги в приміщеннях. Кількість і склад промислових стоків залежить від виду виготовленого продукту і технології виробництва, від необхідної потужності очисних споруд, розміру виробничих площ, кількість технологічного обладнання і суми енергетичних витрат. Під час виготовлення емалей і фарб, викидається багато шкідливих речовин в навколишнє середовище. Головними забруднювальними речовинами є пари плівкоутворювальних речовин, до складу яких входять акриламід, аміак, бутилакрилат, етилакрилат, метил акрилат, стирол, фенол, формальдегід частина цих речовин може викидатися в навколишнє середовище. В процесі виготовлення емалей і фарб спостерігається дуже висока концентраціями формальдегіду в атмосферному повітрі.При скиді промислових стоків в природні водойми необхідно враховувати можливе зниження концентрації забруднення в процесі самоочищення, що відбувається при біохімічному окисленні, нейтралізації кислих і лужних стоків, випаровування речовин, призначення водойми, в яку випускають стоки, загальний санітарний стан району

Зміст

Вступ

Розділ 1. Характеристика рівня розвитку виробництва емалей і фарб в Україні та в світі

Розділ 2. Характеристика рівня основної технології виробництва емалей і фарб

2.1 Технологія виробництва водоемульсійних фарб

2.2 Технологія виробництва емалей

Розділ 3. Характеристика джерел обсягів утворення та використання відходів виробництва емалей і фарб

Розділ 4.Характеристика рівня технології природоохоронних процесів виробництва емалей і фарб

Розділ 5. Характеристика конструктивного оформлення природоохоронних процесів виробництва емалей і фарб

Висновки