Річка Прип"ять як один з найбільших водних об"єктів чорнобильської зони відчуження. Основні радіонукліди в річці Прип"ять. Морфологія русел і заплав річок. Параметри якості поверхневих і ґрунтових вод у долині Прип’яті. Вплив господарської діяльності.
Річка пересікає зону відчуження з півночі на південний-схід і на межі 30-ти кілометрової зони впадає в Київське водосховище. Біля ЧАЕС та водойми-охолоджувача ширина річки Припять не перевищує 100-160 метрів, а середня глибина складає 3-4 метри (в окремих місцях глибина досягає 8 метрів). Цікавим є факт, що біля 80% всього цезію-137, який виноситься річкою Припять до Київського водосховища, поступає в річку не в зоні відчуження, а за її межами - на забруднених територіях Республіки Білорусь. Головними гідролого-геоморфологічними особливостями долини Припяті в межах досліджуваного відтинку, які суттєво впливають на режим функціонування РЛП «Припять-Стохід» та гідрологічні умови цього регіону є наступні: русла річок Припять і Стохід відносяться до меандруючого і багаторукавного типів, мають досить велику ширину (10-150 м) і глибину (1,5-10 м). Однак сучасна поверхня заплави заросла чагарниками, очеретом, іншою рослинністю, яка сильно впливає на швидкість руху паводкових вод, значно зменшуючи її і зумовлюючи збільшення тривалості затоплення поверхні заплави водою, замулення русла і заплави піщано-суглинковими наносами.Проведені гідрологічні та гідроекологічні дослідження річки Припять і прилеглої до неї території Волинського Полісся свідчить про високу екологічну напругу, створювану тут флювіальними процесами та діяльністю людини. Найяскравіше несприятливі наслідки надмірного господарського впливу на басейнові геосистеми і їх компоненти відобразилися на стані русел річок і режимі стоку води, наносів та розчинених речовин.
Вывод
припять чорнобильський радіонуклід якістьь
Проведені гідрологічні та гідроекологічні дослідження річки Припять і прилеглої до неї території Волинського Полісся свідчить про високу екологічну напругу, створювану тут флювіальними процесами та діяльністю людини. Її складовими є негативні зміни гідрологічного режиму, погіршення агроекологічної ситуації, деградація заплавно-руслових комплексів малих річок, забруднення поверхневих і підземних вод тощо.
Найяскравіше несприятливі наслідки надмірного господарського впливу на басейнові геосистеми і їх компоненти відобразилися на стані русел річок і режимі стоку води, наносів та розчинених речовин. Польове обстеження русел річок свідчить про їх обміління, надмірне заростання гігрофільною рослинністю, зменшення пропускної здатності, збільшення коефіцієнтів жорсткості. Наслідком цих явищ стало збільшення тривалості стояння на заплаві повеневих і паводкових вод, погіршення якості земельних, лісорослинних і водних ресурсів.
Окреслені гідроекологічні проблеми вимагають покращення гідроекологічної ситуації та оптимізації використання природних ресурсів. Одним з варіантів збереження біологічного та ландшафтного різноманіття є створення тут регіональних ландшафтних парків і забезпечення їх ефективного функціонування, а також проведення реконструкційно-реабілітаційних робіт на малих річках і меліоративних системах.
Список литературы
1. Алмазов А.М., Денисова А.И., Майстренко Ю.Г., Нахшина Е.П. Гидрохимия Днепра, его водохранилищ и притоков. - Киев: Наукова думка, 1967, - 316 с.
2. Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Гідрохімія України. Підручник. - К.: Вища школа, 1995. - 307 с.
3. Поліщук В.В., Травянко В.С., Коненнко Г.Д., Гарасевич І.Г. Гідробіологія і гідрохімія річок Правобережного Придніпровя. - К.: Наукова думка, 1978. - 271 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
