Особливості української культурологічної освіти: заняття з історії культури та мистецтв, музейної справи, естетики, художньої культури; відвідування музеїв та виставок. Дослідження основних можливостей професійного розвитку студента-культуролога.
При низкой оригинальности работы "Характеристика позасистемних чинників розвитку формальної освіти на прикладі фаху студента (культуролога)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Крім теоретичних занять з історії культури і мистецтв, музейної справи, естетики, художньої культури і т.п., майбутні дипломовані спеціалісти з культурології відвідують музеї та виставки, готують презентації та курсові роботи, виїжджають на пленери і екскурсії. Логічно, що завдяки успішному впровадженні формальної освіти культуролог буде підготовлений до вирішення наступних завдань: * вивчення проблем теорії та історії культури, * пізнання сучасних культурних форм і процесів. * робота в установах системи освіти, * робота в проектних організаціях, повязаних з вивченням культури, збереженням і освоєнням культурної і природної спадщини, * робота в державних установах та громадських організаціях, що займаються управлінням культурою і охороною памяток історії та культури, підготовкою і реалізацією науково-практичних програм. Звичайно, що вибір спеціальності культуролога впливають так звані чинники розвитку освіти: 1. позасистемні: · умови проживання; Тепер, спробуємо проаналізувати вплив позасистемних чинників на впровадження формальної освіти на прикладі спеціальності культурологія (факультет культури і мистецтв ЛНУ ім.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
