Характеристика особливостей лісових лікарських рослин в умовах радіаційного забруднення території Рівненської області - Творческая работа

Костопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 Роботу виконала: Кирлонару Катерина Михайлівна, учениця 11 класу Костопільської загальноосвітньої школиПротягом останніх років на радіоактивно забруднених територіях сіль господарського виробництва та лісових угідь Українського Полісся у звязку із реформуванням земельних відносин змінилася. Радіоекологічна ситуаційна сільськогосподарських територіях та лісових територій України також суттєво змінилася - стабілізувалися рівні забруднення сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, продукції лісу. Забруднено понад 5 млн. га земель, на яких виробляється продукція рослинництва і мешкає близько 3 млн. людей; перші роки після аварії практично припинено ведення вівчарства, хмелярства, льонарства у Поліссі; вилучено із землекористування територію зони відчуження. Мета дослідницької роботи полягає в тому, щоб оцінити особливості лісових лікарських рослин в умовах радіаційного забруднення території Рівненської області. Радіоактивність (від лат. radio - «випромінюю» radius - «промінь» і activus - «дієвий») - явище мимовільного перетворення нестійкого ізотопа хімічного елементу в інший ізотоп (зазвичай іншого елемента) (радіоактивний розпад) шляхом випромінювання гамма-квантів, елементарних частинок або ядерних фрагментів.Має інший вигляд структура агропромислового виробництва: збільшилась частка приватного сектора у виробництві продуктів харчування, змінилася структура сівозмін, скоротилося виробництво традиційних видів культур. Радіоекологічна ситуаційна сільськогосподарських територіях та лісових територій України також суттєво змінилася - стабілізувалися рівні забруднення сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, продукції лісу. Використання нових допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді, ягодах, грибах, зміна форм земельної власності призвели до розширення площ критичних угідь у радіологічному аспекті і вимагають проведення комплексного аналізу радіоекологічної ситуації на основі матеріалів досліджень останніх років. Лісові екосистеми, виконуючи важливі водоохоронні, ґрунтозахисні, кліматорегулюючі та інші функції, виконали роль своєрідних фільтрів-накопичувачів радіонуклідів, що призвело до акумуляції в лісових насадженнях значної кількості радіоактивних елементів. Радіоекологічні дослідження, що проводилися на протязі 30 років в лісових екосистемах забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС виявили значні видові відмінності видів до накопичення радіонуклідів.Природні умови регіону - кисла реакція ґрунтів, бідність їх глинистими та слюдистими мінералами, висока зволоженість території, наявність великої кількості лісів, боліт і торфовищ сприяють посиленій міграції радіонуклідів. Для проведення систематичного радіоекологічного моніторингу забрудненої радіонуклідами території було проведено попередню оптимізацію локалізації пунктів стаціонарної радіоекологічної мережі з урахуванням полів забруднення 137Cs та 90Sr, які сформувалися після аварії на ЧАЕС 1986 р. Заходи з оптимізації включали вибірку: територій зі ступенем забруднення ґрунту 137Cs понад 100 КБК/м2, паралельно стаціонарів радіологічної мережі спостережень, розташування яких співпали з конкретною територією та стаціонарів мережі радіоекологічних спостережень зі щільністю забруднення ґрунтів понад та менше 40 КБК/м2 станом на 1991 р. Наявність торфово-болотних ґрунтів з високими коефіцієнтами переходу зумовлює високий вміст радіонуклідів у рослинницькій продукції, строкатість фізико-хімічних властивостей ґрунтів та рівнів забруднення призводить до широкого спектра радіаційних навантажень на населення. Контрзаходи у лісовому господарстві спрямовані на забезпечення радіаційної безпеки працюючих у лісі, запобігання випуску продукції, вміст радіоактивних елементів у якій не перевищує встановлених нормативів, стабілізацію радіаційної обстановки у лісах і на оточуючих їх територіях шляхом посиленої протипожежної охорони, зниження доз опромінення населення, яке проживає на радіоактивно забруднених територіях шляхом інформування про вміст радіонуклідів у дикорослих ягодах, грибах, лікарській сировині та заборони їх заготівлі в особливо небезпечних лісових масивах.Найбільше забруднена радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС частина території в Україні охоплює дві агро-грунтові зони: поліську й лісостепову. Особливість географічного положення Полісся і своєрідність факторів ґрунтоутворення (мякий і вологий клімат, легкий гранулометричний склад ґрунтотворних порід, їх збідненість обмінними основами, близьке залягання ґрунтових вод, надмірне поширення в минулому змішаних і широколистяних лісів з розвитком травянистого покриву) зумовили розвиток у цій зоні трьох основних ґрунтотворних процесів - дернового, підзолистого та болотного. За таких умов у перші післяаварійні роки радіонукліди, включені у важкорозчинну матрицю паливних частинок, були мало доступні для кореневого засвоєння рослинами.

Зміст

Тези

Словник термінів і понять

Вступ

Розділ 1. Теоретична оцінка екологічної ситуації територій забруднених радіонуклідами

1.1 Особливості радіоекологічного стану та контрзаходів на Поліссі

1.2 Міграційні процеси радіонуклідів в ґрунті та вплив їх на систему ґрунт - рослина

1.3 Контрзаходи в сільському та лісовому господарстві після аварії на ЧАЕС

Розділ 2. Характеристика особливостей лісових лікарських рослин в умовах радіаційного забруднення території Рівненської області

2.1 Радіобіологічні реакції лікарських рослин

Висновок

Використана література

Додаток А Додаток Б

Додаток В

Тези

Рівненська область, Костопільська загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів №4, 11 клас, Кирлонару Катерина Михайлівна

Характеристика особливостей лісових лікарських рослин в умовах радіаційного забруднення території Рівненської області