Опричнина як заходи, що здійснювались у Московській державі в XVI столітті царем Іваном IV з метою зміцнення влади, для боротьби з опозицією, залишками удільного сепаратизму та посилення асиміляції завойованих територій. Право позасудової розправи.
. Характеристика опричнини (1565-1572) опричнина сепаратизм судовийВін був упевнений у необхідності сильної самодержавної влади, основною перешкодою до якої була боярсько - князівська опозиція і боярські привілеї. Не дбають про государя і державу, утискають християн, тікають зі служби, а коли цар, сказано було в грамоті, захоче своїх бояр, дворян, служивих і наказових людей покарати, архієпископи і єпископи заступаються за винних. У цих областях князівські та боярські вотчини були конфісковані, колишні їхні власники були «виведені» в навколишні райони, де отримали землі на основі помісного права. Земщина нагадувала захоплену державу, яка була віддана на розграбування переможцям, і повинна була виплатити царю 100 000 рублів на облаштування нового порядку. Як було узгоджено, на мосту через Волхов царя зустрів архієпископ Пімен з духовенством, в руках у архієрея був «животворящий крест господень», який цар повинен був за звичаєм поцілувати.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
