Поняття та ознаки, види та чинність, генезис системи нормативно-правових актів в Україні. Роль систематизації для сучасного законодавства, кодифікація, інкорпорація та консолідація як її елементи. Особливості застосування актів нормативного характеру.
Нормативні акти як форма (джерела) права починають видаватися з встановленням централізованого державного, посилення його ролі. Для кожного громадянина, де б він не працював і будь-якою діяльністю не займався, право завжди сприймається як ті чи інші акти. Особливо це важливо для юристів, оскільки від них залежить безпосереднє формування масиву нормативно-правових актів. Прагнення більш докладно вивчити нормативно-правові акти, систематизацію нормативно-правових актів, їх вплив на суспільство. Розглянути поняття та ознаки нормативно-правових актів;Нормативно-правовий акт - офіційний акт-волевиявлення (рішення) уповноважених субєктів права, що встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин. Отже, нормативно-правовий акт становить рішення правотворчого органу, спрямоване на встановлення, зміну або скасування дії норм права. Нормативно-правовий акт виконує дві рівнозначні функції: функцію юридичного джерела права і функцію форми права, тобто виступає як спосіб існування і вираження норм права. Ознаки нормативно-правового акта: 1) приймається або санкціонується уповноваженими органами держави (правотворчими органами) або народом (через референдум); б) найменування органу, який ухвалив акт (парламент, президент, уряд, місцевий орган влади);Так, існує поділ нормативно-правових актів за їх юридичною чинністю на закони та підзаконні акти. Може також існувати класифікація нормативно-правових актів за колом осіб. · Закон має вищу юридичну чинність, що забезпечує його верховенство в системі нормативно-правових актів. Говорячи про дію нормативно-правових актів у часі, слід мати на увазі наступне: По-перше, закон зворотної сили, як правило, не має. Дія нормативно-правового акта в часі означає, що нормативно-правовий акт набирає сили у певний час і припиняє діяти у певний час.Історична правова система України, що основувалася на численних джерелах, з одного боку, обумовлювала відносну автономію її правового укладу, а з іншого - містила багато внутрішніх суперечностей, а отже, прогалин у регулюванні суспільних відносин та інших вад. Яковлів) наголошують, що така строката система джерел права, яка створювала певні труднощі в застосуванні правових норм і призводила до зловживань в українських судах, викликала необхідність систематизації чинного в Україні права. Розвиток джерел права в російській Україні XIX ст. відбувався у руслі певних особливостей: регіональних, що зумовлювалися неоднаковою історичною долею окремих частин українських земель, і часових, що були спричинені в 60-70-х роках відомими соціально-політичними процесами в Російській імперії. Джерелами цивільного і кримінального права та процесу в південних губерніях України було загальне російсько-імперське законодавство, що склалося ще в період становлення абсолютної монархії в Росії. З метою уніфікації законодавства та поширення в Україну загальноімперської правової системи всі "попередні" права було скасовано.У сучасних цивілізованих державах є значна кількість нормативних актів, що приймаються різними правотворчими органами. Журавський В.С. зазначає: «…прийняття нових нормативних актів, внесення до них змін, скасування старих нормативних рішень обєктивно обумовлює упорядкування всього комплексу чинних нормативних актів, їх укрупнення, приведення у певну науково обґрунтовану систему, видання різного роду збірників і зібрань законодавства. Таку діяльність з приведення нормативних актів у єдину, упорядковану систему називають систематизацією законодавства.» Систематизація необхідна для: підвищення ефективності та якості законодавства; забезпечення доступності використання нормативно-правових актів громадянами, державними органами, громадськими організаціями, комерційними корпораціями; сприяє вивченню та дослідженню законодавства. Зазвичай у поняття систематизація вчені відносять чотири самостійні форми правової діяльності: збирання державними органами, підприємствами, фірмами й іншими установами і організаціями чинних нормативних актів, їх оброблення і розміщення за певною системою, зберігання, а також видання довідок для зацікавлених органів, установ, окремих осіб за їх запитаннями (облік нормативних актів); підготовка і видання різного роду зібрань і збірників нормативних актів (інкорпорація); підготовка і прийняття укрупнених актів на базі обєднання норм розрізнених актів, виданих з одного питання; підготовка і прийняття нових актів (типу кодексів), в яких зібрані як старі норми, що виправдали себе, так і нові нормативні приписи (кодифікація законодавства).Облік визначають, як технічну передумову цих трьох способів. Облік - є діяльністю щодо накопичення нормативно-правових актів, підтримання в контрольному стані, а також створення пошукової системи, яка забезпечує ефективний пошук необхідної правової інформації. Облік нормативно-правових актів можуть здійснювати державні органи і недержавні організації, підприємства й інші установи як для зовнішнього користування, так і для внутрішнього [8, с. Журавський В.С.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика нормативно-правових актів
1.1 Поняття та ознаки нормативно-правових актів
1.2 Види та чинність нормативно-правових актів
1.3 Генезис системи нормативно-правових актів в Україні
Розділ 2. Поняття та види систематизації нормативно-правових актів
2.1 Поняття та ознаки систематизації нормативно-правових актів
2.2 Облік нормативних актів та його форми
2.3 Кодифікація, інкорпорація та консолідація, як елементи систематизації нормативно-правових актів
Розділ 3. Роль систематизації для сучасного законодавства в Україні
3.1 Поняття та роль систематизації законодавства в Україні
3.2 Роль інкорпорації та консолідації в систематизації законодавства
3.3 Роль обліку в систематизації законодавства
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
